ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2014 року Справа № 910/17103/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Іванової Л.Б. суддівГольцової Л.А. (доповідач), Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Печерської районної у місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства Печерського району м. Києва "Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва"на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва області від 31.10.2013 Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014у справі№ 910/17103/13господарського судуміста Києваза позовом1. Печерської районної у місті Києві державної адміністрації; 2. Комунального підприємства Печерського району м. Києва "Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва"доДемократичного об'єднання "Українська національна рада"прозвільнення нежитлового приміщеннята за зустрічним позовом Демократичного об'єднання "Українська національна рада"доКомунального підприємства Печерського району м. Києва "Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва"провизнання продовженим (пролонгованим) договоруза участю представників сторін (за первісним позовом):
позивача-1: Норенко Т.А., дов. від 23.04.2014;
позивача-2: Лялюк Л.В., дов. від 08.01.2014;
відповідача: повідомлений, але не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2013 у справі № 910/17103/13 (суддя Ярмак О.М.) у задоволенні первісного позову відмовлено та відмовлено у задоволенні зустрічного позову.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді - Ільєнок Т.В., Корсакова Г.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2013 у справі № 910/17103/13 залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачі звернулись до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просять їх скасувати та прийняти нове рішення, яким їх позов про звільнення нежитлового приміщення задовольнити.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржники послались на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини.
Між КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради", правонаступником якого є КП Печерського району міста Києва "Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва" (КП "Дирекція") та ДО "Українська національна рада" (Користувач) 24.03.2010 укладений договір платного користування № 75/608-к, за умовами якого КП "Дирекція" на підставі розпорядження Печерської районної у місті Києві ради №125-р від 23.03.2007 передало, а Користувач прийняв у тимчасове користування за плату приміщення за адресою: м. Київ, вул.Басейна, № 23/52 (за планом БТІ буд. № 23 на вул. Басейній), площею 46,0 м2, цоколь, для розміщення органу управління.
Відповідно до п. 4.1 договору, взаємовідносини сторін, не передбачені цим договором, регулюються чинним законодавством України, зокрема, статтями 759-786 ЦК України.
Пунктом 6.1 договору визначено, що термін договору з 24.03.2010 до 23.03.2013.
Згідно з п. 6.2 договору, дія договору припиняється внаслідок закінчення терміну, на який він укладений, за винятком, якщо Користувач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору, та за відсутності заперечень КП "Дирекція" протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Судами досліджено, що Печерська районна у місті Києві державна адміністрація листом від 14.03.2010 № 105/01-800/В-04 повідомила відповідача заявою - попередженням, в порядку ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що термін дії договору № 75/608-к закінчився 23.03.2010 і запропонувала в термін до 23.04.2010 укласти новий договір оренди або виконати дії, передбачені ст.ст. 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", які регулюють правові наслідки припинення договору.
Звертаючись до суду з позовом, позивачі, як вірно зазначили суди, зазначили, що відповідачем приміщення по акту-приймання-передачі не повернуто, він продовжує користуватись приміщенням, чим порушує ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 785 ЦК України та п. 2.4.9 договору.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ЦК України та надавши оцінку всім матеріалам справи в сукупності, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.
Відповідно абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).
Зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, ч. 2 ст. 291 ГК України, ч. 2 ст. 17 та ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.
Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Сервіси для юристів