Постанова ВГСУ від 04.06.2014 року у справі №904/6833/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року Справа № 904/6833/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Іванової Л.Б. суддівГольцової Л.А. (доповідач), Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4на рішення та постановуГосподарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2013 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.2014у справі№ 904/6833/13господарського судуДніпропетровської областіза позовомКриворізької міської радидоФізичної особи - підприємця ОСОБА_4третя особаКриворізька центральна об'єднана податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській областіпростягнення заборгованості по орендній платі за землюза участю представників сторін:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача: ФОП ОСОБА_4, особисто; ОСОБА_5, дов. від 07.06.2013;

третьої особи: повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2013 у справі №904/6833/13 (суддя Мартинюк С.В.) позов задоволено. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 52019,10 грн. заборгованості по орендній платі за землю та 2277,62 грн. пені.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М., судді - Бахмат Р.М., Євстигнеєв О.С.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2013 у справі № 904/6833/13 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а провадження у справі припинити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, просить прийняті у даній справі судові рішення залишити без змін.

Відзив на касаційну скаргу від третьої особи не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини.

Між Криворізькою міською радою (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (Орендар) 30.09.2009 укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого, Орендодавець на підставі рішення міської ради від 25.03.2009 № 3147 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови для розміщення магазину продовольчих товарів, офісу та буфету, яка знаходиться на АДРЕСА_1, площею 0,0349 га строком на 5 років.

Відповідно до п. 7 договору, річна орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності Орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного управлінням земельних ресурсів у м. Кривому Розі, на рахунок Управління держказначейства в м. Кривому Розі.

Розмір та сума орендної плати переглядається без внесення змін до цього договору у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором (включно зі зміною мети використання або цільового призначення земельної ділянки); зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 м2 земель міста, розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках передбачених законодавством та цим договором (п. 12 договору).

Орендодавець, відповідно до п. 30 договору, має право в односторонньому порядку збільшити розмір орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства України розміру земельного податку.

Орендар зобов'язався, зокрема, систематично сплачувати орендну плату в повному обсязі в установлений договором строк (п. 33 договору).

Судами встановлено, що Криворізькою міською радою 14.05.2010 прийнято рішення № 3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Кривого Рога", п. 1 якого затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рога, згідно з якою базова вартість одного м2 земель міста становить 240,05 грн/м2.

Вважати за доцільне застосування зазначеної в п. 1 цього рішення базової вартості одного кв. м. земель міста здійснити в три етапи: І - з 1 червня 2010 в розмірі 150 грн/м2, термін впровадження ІІ і ІІІ етапів будуть розглянуті міською радою за результатами розвитку господарського комплексу міста (п. 2 рішення).

Відповідно до довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.11.2010 № 2719, підготовленої Управлінням Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, яка підготовлена на підставі рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 № 3884, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки за адресою: вул. Телевізійна, 2/20, площею 0,0349 га становить 594 500,56 грн.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як вірно зазначили суди, послався на наявність у відповідача заборгованості за користування земельною ділянкою за період з червня 2010 року по квітень 2013 року на загальну суму 52 019,10 грн. Також, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2277,62 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з положень ЦК України, Законів України "Про оренду землі", "Про оцінку земель" та, надавши оцінку матеріалам справи в їх сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість позову.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.