ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2014 року Справа № 13/262-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого : Полянського А.Г.
суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровськуна постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 р.у справі Господарського суду№ 13/262-10 Дніпропетровської областіза позовомДніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської радидо третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаПублічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровськупровнесення змін до п. 4.1. договору оренди земельної ділянки
в судовому засіданні взяли участь представники:
прокурор відділу ГПУ Козакова І.М., посв. № 018008 від 01.07.2013 р.;позивача:не з'явились;відповідача: третьої особи:Петриченко О.П., дов. № 63-04-68 від 16.04.2014 р.; не з'явились;
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2010 р. Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (далі - Рада) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просив внести зміни до п. 4.1 договору оренди земельної ділянки від 12.04.2005 р., укладеного між Радою та Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровський трубний завод", виклавши його у наступній редакції: "Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України "Про оренду землі" та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008 р. № 39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої законом України "Про оренду землі".
Позовні вимоги прокурор, посилаючись на норми Конституції України, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України, Закону України "Про плату за землю", Закону України "Про оренду землі" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 р. № 309-VI обґрунтовував тим, що договір оренди земельної ділянки, щодо якого виник спір, не відповідає вимогам законодавства України в частині розміру орендної плати, Відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровський трубний завод" залишило без задоволення пропозиції Ради внести у договір відповідні зміни, у зв'язку з чим ці зміни мають бути внесені у судовому порядку.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2010 р. (суддя Первушин Ю.Ю.) позов прокурора задоволено.
Вказане рішення прийнято з мотивів, викладених прокурором у позовній заяві.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 р. (колегія суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є., Крутовський В.І.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2010 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
Приймаючи зазначену постанову колегія суддів апеляційної інстанції виходила з того, що Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 р. № 309-VI не містить приписів чи інших вказівок щодо зміни або перегляду узгодженої у відповідних договорах оренди землі розмірів орендної плати, як і обов'язку сторін на зміну певних умов укладених між ними договорів. Положення ч. ч. 4, 5 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України від 03.06.2008 року № 309-VI) не мають зворотної дії у часі, і не можуть бути підставою для внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, які укладалися до прийняття відповідних Закону і рішення Ради.
Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (далі - Інспекція) звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 р. та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2010 р. Викладені у касаційній скарзі вимоги Інспекція обґрунтовує посиланням на обставини справи, приписи ст. 651 ЦК України, ст. 288 Податкового кодексу України та ст. ст. 13, 21 Закону України "Про оренду землі".
Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський трубний завод" (далі - Товариство) скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Інспекції, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 р. - без змін. Викладені у відзиві вимоги Товариство обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи та у відповідності до законодавства України.
Інші особи, які беруть участь у справі не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Інспекції до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Інспекції підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:
- між Радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровський трубний завод" (орендар), правонаступником якого є Товариство 12.04.2005 р. було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 15,8247 га, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Киринаківська, 30 (далі - Договір);
- згідно п. 4.1 Договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 1(%) відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку;
- в силу п. 4.8 Договору розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; змін у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
За приписами частини другої ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 р. № 309-VI було внесено зміни до частини четвертої ст. 21 Закону України "Про оренду землі", якими встановлювалось, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:
- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";
- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".
Частинами першою, другою ст. 632 ЦК України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до частини першої та абзацу першого частини другої ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Сервіси для юристів