ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2015 року Справа № 904/5020/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Корсак В.А.
судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2015р. у справі господарського суду№904/5020/14 Дніпропетровської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак"доДніпропетровської міської ради про за участю представників сторін: позивача - відповідача -внесення змін до договору оренди землі не з'явився не з'явився
В С Т А Н О В И В:
У липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Єрмак" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 24.09.2002р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б., зареєстрований в реєстрі за №2361, зареєстрований 27.09.2002р. у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №2245.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2014р. (суддя Мартинюк С.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2015р. (судді Подобєд І.М., Величко Н.Л., Іванов О.Г.) в задоволенні позовних вимог відмовлено, посилаючись на те, що законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії, а зміни до договору оренди вносяться через підписання додаткової угоди, яка в свою чергу повинна бути посвідчена нотаріусом та зареєстрована в органах Держкомзему, тому, оскільки правовідносини щодо поновлення договору оренди земельної ділянки між сторонами виникли 29.08.2007р., тобто до внесення змін Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011р.) до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а попередня редакція зазначеної статті Закону України "Про оренду землі" не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі, внесення на вимогу позивача у судовому порядку змін до спірного договору про продовження строку його дії без відповідного рішення Дніпропетровської міської ради є порушенням виключних прав відповідача, передбачених нормами чинного законодавства, щодо розпорядження землями в межах міста, а саме поновлення та продовження дії договорів оренди земельних ділянок та внесення змін до договорів.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю "Єрмак" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення і постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права при винесенні рішення і постанови та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 24.09.2002р. між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю "Єрмак" (Орендар) на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2002р. у справі №17/142 був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду на умовах цього договору земельну ділянку площею 0,1097 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Кіровський район, вул. Боброва для розміщення торговельного майданчика, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 75024048 згідно з планом (схемою) земельної ділянки, що додається.
Вказаний договір оренди земельної ділянки 24.09.2002р. був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б. і зареєстрований за №2361. У книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі договір був зареєстрований 27.09.2002р. за №2245.
Пунктом 2.1 договору оренди земельної ділянки обумовлено, що земельна ділянка передається до 29.08.2007р. Після закінчення терміну договору його дія скінчується.
За умовами пункту 2.3 вказаного договору, для продовження дії цього договору Орендар зобов'язаний у місячний термін до закінчення строку оренди звернутись до Орендодавця з відповідним клопотанням.
Відповідно до п.8.1 договору сторонами узгоджено, що зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін.
Розглядаючи справу по суті, судами встановлено, що 30.07.2007р. за вих. №11 позивачем на адресу міського голови м. Дніпропетровська Куліченко І.І. був направлений лист про продовження договору оренди по вул. Боброва під розміщення торгівельних майданчиків з тимчасовими павільйонами. Цей лист був зареєстрований Дніпропетровською міською радою 31.07.2007р. за вхідним №11/6019 і Земельним управлінням Дніпропетровської міської ради 31.07.2007р. за вхідним №14/1304, але письмової відповіді на це звернення до матеріалів справи сторонами не надано.
Згідно із п.5.1 вказаного договору оренди землі, після закінчення строку дії договору в разі його не продовження "Орендар" зобов'язаний повернути земельну ділянку "Орендодавцю" у придатному для використання стані до 29.08.2007р.
Судами встановлено, що на думку позивача, оскільки він належно виконував свої обов'язки орендаря, на підтвердження чого надав суду докази сплати орендних платежів та податку на землю за період з вересня 2007 року по січень 2013 року, а письмових заперечень з приводу продовження дії вказаного договору оренди земельної ділянки він від відповідача не отримав, то в силу положень ст.33 Закону України "Про оренду землі" він вважав цей договір продовженим на новий строк - до 31.07.2012р. та продовжив користування означеною земельною ділянкою на тих самих умовах.
В подальшому у 2012 році позивач, вважаючи закінченим термін дії низки договорів оренди земельних ділянок, зокрема і спірного договору, направив 24.10.2012р. на адресу відповідача лист за вих. №40 з проханням дати вказівку відповідним службам міста підготувати документи по оформленню договорів оренди зазначених у цьому листі земельних ділянок, на яких фактично розташовані торгівельні ряди (майданчики) з тимчасовими павільйонами, та проведення реєстрації у Державному земельному кадастрі. Цей лист був зареєстрований Департаментом корпоративного права та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради 29.10.2012р. за №30/6920. Однак, письмові докази про результати розгляду відповідачем цього звернення позивача також до матеріалів справи не надані.
Вважаючи вказані обставини такими, що свідчать про те, що зазначений договір оренди землі був повторно поновленим до 02.07.2017р. що, на думку позивача є істотною обставиною, яка є підставою для внесення змін до договору оренди, він й звернувся із позовом до відповідача, в якому просив господарський суд внести зміни до договору, шляхом викладення в новій редакції п.2.1 договору: "2.1 Земельна ділянка передається до 02.07.2017р. Після закінчення терміну договору його дія скінчується". При цьому, необхідність подання даного позову і внесення змін до договору оренди в судовому порядку вмотивована позивачем також тим, що згідно поточної редакції Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", яка набрала чинності з 01.01.2013р., право оренди землі є речовим правом, яке захищається законом у випадку проведення його державної реєстрації у встановленому порядку, і підставою для проведення такої реєстрації є саме договір оренди земельної ділянки із визначеним строком дії.
Розглядаючи справу по суті, суд виходили з того, що за визначенням ч.1 ст.631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, останній може бути змінений за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із ст.654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору учиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про оренду землі" та п.8.1 укладеного сторонами договору оренди, зміна умов цього договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.
Отже, укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки міг бути змінений сторонами лише протягом строку його дії за згодою сторін або у судовому порядку за наявності передбачених законом підстав.
Сервіси для юристів