Постанова ВГСУ від 04.03.2014 року у справі №914/3183/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року Справа № 914/3183/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П. (доповідач)розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Еліт", м. Львівна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 12.12.2013р.у справігосподарського суду Львівської областіза позовомПрокурора Сихівського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львівдотовариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Еліт", м. Львівпро внесення змін у договір оренди земельної ділянки від 13.04.2006р. №С-529 за участю представників сторін:

прокуратури: Козакова І.М. (прокурор Генеральної прокуратури України, посв. від 01.07.2013р. № 018008),

позивача: не з'явився,

відповідача: Вихованський Р.І. (представник за дов. від 30.08.2013р. № 1-а)

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Сихівського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Еліт", в якому просить внести зміни в договір оренди земельної ділянки від 13.04.2006 року №С-529, укладений між Львівською міською радою та ТОВ "Гранд Еліт", а саме виклавши п. 5, 9 договору в наступній редакції: п. 5. - "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 12 065 172,72 гривень"; п.9. - "Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку становить 361 955,18 грн. (триста шістдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 18 коп.)".

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.10.2013 р. у справі № 914/3183/13, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2013р., позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ТОВ "Гранд Еліт" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувані судові акти прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст. 4, 42, 43, 79, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8, 19, 57 Конституції України, ст. 4, 5, ч.5 ст. 11, ст. 12, 14, 213, 637, 652 Цивільного кодексу України, ст.1, 12 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", ст. 24, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 3, 4, 8, 23 Господарського кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2006 р. Львівською міською радою прийнято ухвалу №3552 Про затвердження ТОВ "Гранд Еліт" проекту відведення земельних ділянок по вул. Стрийській,45 у м. Львові.

13.04.2006 р. між Львівською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Гранд Еліт" (орендар) укладено договір оренди землі (надалі - Договір), зареєстрований у Львівській міській раді 13.04.06 за №С-529 та у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.06.06 за №04:06:438:01313 кн. 04-6.

Згідно п.1 Договору орендодавець на підставі діючого положення "Про оренду земельних ділянок у м. Львові та про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки" та ухвали Львівської міської ради №3552 від 16.03.06 надає в оренду, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення торгово-розважальних споруд.

Відповідно до п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка, кадастровий №4610136800:03:001:0019, загальною площею 0,7006 га, у тому числі під забудовою - 0,2032 га, під твердим покриттям - 0,3166 га, інші - землі - 0,1808 га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 897 611,54 грн. (п. 5 Договору).

Договір укладено на 10 років до 16.03.2016 року (п.8 Договору).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, у розмірі 86 944,46 грн. в рік та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок (п.9 Договору).

Згідно п.10, 13 Договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Розмір орендної плати переглядається відповідно до ЗУ "Про оренду землі" та згідно з цим договором у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

Пунктами 34 та 35 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено виключну компетенцію міської ради щодо вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин, затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Господарським судом встановлено, що 18.06.2009р. Львівською міською радою прийнято ухвалу №2712 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова". Затверджено нову нормативно грошову оцінку земель міста Львова, яка містить схему оціночних районів міста, коефіцієнти нормативно грошової оцінки земель різного функціонального призначення у розрізі економіко-планувальних зон, коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки. Затверджено середню (базову) вартість за 1 кв.м. земель міста з врахуванням регіональних факторів у розмірі 470,29 грн. Дана ухвала опублікована на офіційному сайті Львівської міської ради, що підтверджується листом від 02.10.13 №2102-72 департаменту "Адміністрація міського голови", який долучений скаржником до апеляційної скарги.

В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсною та скасування зазначеної ухвали Львівської міської ради.

Згідно ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Зазначеним спростовується посилання скаржника на безпідставне врахування місцевим судом положень рішень органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно п. 2.19. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братись судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. У визначених законом випадках застосовуються ціни, які встановлюються або регулюються уповноваженими органами виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.