ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2015 року Справа № 914/1239/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Губенко Н.М.,
суддів: Барицької Т.Л.,
Картере В.І. (доповідач)
за участю представників:
ТОВ "Ілла" - не з'яв.,
ПАТ "Кредобанк" - не з'яв.,
ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" - не з'яв.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілла"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2014
та на рішення господарського суду Львівської області від 23.06.2014
у справі № 914/1239/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілла"
до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк",
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції"
про визнання недійсним договору факторингу
ВСТАНОВИВ:
У березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілла" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" про визнання недійсним договору факторингу шляхом купівлі права вимоги від 29.11.2011 в частині передачі ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" права вимоги за договором № 11/к про надання овердрафту від 05.03.2009.
Рішенням господарського суду Львівської області від 23.06.2014 (суддя Кітаєва С.Б.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 (колегія суддів у складі: суддя Давид Л.Л. - головуючий, судді Кордюк Г.Т., Юрченко Я.О.), у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 23.06.2014, постанову апеляційного суду від 17.11.2014 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування касаційної скарги позивач стверджує, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 203, 215, 517, 638 ЦК України, ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.
Суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:
- 05.03.2009 ВАТ "Кредобанк", правонаступником якого є ПАТ "Кредобанк", та ТОВ "Ілла" (позичальник) укладено договір № 11/К про надання овердрафту, згідно з умовами якого банк зобов'язувався надати позичальнику овердрафт, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язувався повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним;
- відповідно до п. 11.1 договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання своїх зобов'язань;
- 29.11.2011 ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (новий кредитор) уклали договір факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги, за умовами якого банк передав новому кредитору, а новий кредитор прийняв права вимоги за кредитними договорами та за усіма забезпеченнями відповідно до забезпечувальних документів, вказаних у додатку № 1 до договору факторингу;
- п. 1.1. договору факторингу визначено, що "права вимоги" - це повний обсяг прав грошової вимоги до позичальників за кредитними договорами та повний обсяг прав вимоги до сторін забезпечення за забезпечувальними документами, строк виконання за якими настав на дату відступлення прав вимоги за цим договором, а також ті, які виникнуть у майбутньому, зокрема право на основну суму кредиту, на проценти, нараховані на неї, на комісії та будь-які штрафні санкції (за наявності), що підлягають сплаті у відповідності до умов кредитних договорів. Під "портфелем заборгованості" розуміється сукупність невиконаних (несплачених) позичальниками грошових зобов'язань перед банком, нарахованих відповідно до умов кредитних договорів і ще не сплачених на день підписання цього договору, зокрема пов'язаних із сумою основного боргу по кредиту, процентами, комісіями, штрафними санкціями тощо;
- згідно з п. 3.2. договору факторингу сторони зобов'язалися підписати на дату надходження ціни відступлення на рахунок банку акт прийому-передачі портфеля заборгованостей, згідно з додатком № 2 до договору. Даний акт є фактичним підтвердженням переходу права вимоги за портфелем заборгованості відповідно до умов договору. Договір набуває чинності з моменту підписання цього акта;
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.