ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2014 року Справа № 908/2271/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Коробенка Г.П., Куровського С.В. - доповідача,за участю представників сторін: ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві-Чирви Д.О.,
розглянувши матеріали
касаційної скарги Державної податкової інспекції в Оболонському районі
ГУ Міндоходів у м. Києві
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.11.2013
та постанову господарського суду Запорізької області від 06.08.2013
у справі № 908/2271/13 господарського суду Запорізької області
за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб
оздоровчого туризму"
про банкрутство,
встановив:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.07.2013 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Клуб оздоровчого туризму" про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.07.2013 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Клуб оздоровчого туризму".
Постановою господарського суду Запорізької області від 06.08.2013 (суддя Юлдашев О.О.) визнано ТОВ "Клуб оздоровчого туризму" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Швець А.Ю., якого зобов'язано подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом, завершити ліквідаційну процедуру згідно з вимогами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.11.2013 (колегія суддів у складі: Богатир К.В. - головуючий, Дучал Н.М., Ушенко Л.В.) постанову господарського суду Запорізької області від 06.09.2013 залишено без змін.
В касаційній скарзі Державна податкова інспекція (далі ДПІ) в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві просить вищевказані постанову суду апеляційної інстанції від 13.11.2013 та постанову суду першої інстанції від 06.08.2013 скасувати, провадження у справі припинити. В обґрунтування посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 60 ГК України, ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 78, 102 Податкового кодексу України, ст.43 ГПК України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 ЦК України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.
Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 95 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.
Так, імперативними приписами абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство встановлено, що обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
Згідно із ч. 3 ст. 60 ГК України ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону до 22.12.2011) є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами ст. 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 ЦК України така правова позиція наголошена і у постанові Верховного Суду України від 10.06.2008 у справі №15/682-б.
Вищезазначені документи, що підтверджують дотримання ліквідаційною комісією всіх вимог ЦК України, ГК України, щодо проведення дій, які передують зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не можуть бути надані суду після порушення справи, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.07.2013 голова ліквідаційної комісії ТОВ "Клуб оздоровчого туризму" звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство даного товариства. До заяви додані протокол загальних зборів ТОВ від 12.04.2013 № 01-04 про припинення ТОВ шляхом його ліквідації у добровільному порядку, копія заяви ФОП Моісеєвої Р.М. про визнання кредиторських вимог, акт про проведення інвентаризації від 06.05.2013, ліквідаційний баланс станом на 01.07.2013, протокол загальних зборів засновників від 27.06.2013 № 01-06 про затвердження проміжного ліквідаційного балансу, копії довідок ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та ПАТ Кредобанк" про закриття рахунків товариства.
Сервіси для юристів