ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2014 року Справа № 2/5/10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Ткаченко Н.Г.
Суддів - Коробенка Г.П.
Куровського С.В.
За участю : представника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Гіндрюка Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 р. та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28.08.2013 р. по справі № 2/5/10 за заявою ЗАТ "Компанія РАЙЗ" до СЗАТ "Ольвія" про банкрутство,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.01.2010 р. порушено провадження по справі № 2/5/10 про банкрутство СЗАТ "Ольвія", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Миколаївської області від 09.02.2010 р. по справі № 2/5/10 введено процедуру розпорядження майном СЗАТ "Ольвія"; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Адамовича Є.В.; визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора : ЗАТ "Компанія РАЙЗ" до боржника в сумі 1 277 428,00 грн., якого зобов'язано у 10-ти денний термін подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з наданням відповідних доказів суду, зобов'язано розпорядника майна боржника скласти реєстр вимог кредиторів, який надати суду на затвердження до 19.04.2010 р., призначено попереднє засідання суду на 29.05.2010 р.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.03.2012 р., яку змінено ухвалою від 13.03.2012 р., по справі № 2/5/10 затверджено реєстр вимог кредиторів СЗАТ "Ольвія", у тому числі і вимоги ПП "Кімбурнпродрезерв" в сумі 2 000 000,00 грн., які забезпечені заставою майна боржника.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 16.05.2012 р. боржника - СЗАТ "Ольвія" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Ільєнок Л.С.
До господарського суду Миколаївської області 04.06.2013 р. надійшла заява ліквідатора СЗАТ "Ольвія" - арбітражного керуючого Ільєнок Л.С. про визнання недійсною угоду №4 від 28.01.2010 р., укладену між СЗАТ "Ольвія" та ПП "Кімбурнпродрезерв" щодо передачі боржником у заставу належного йому міжселищного газопроводу Рівне-Парутине.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.08.2013 р. по справі № 2/5/10 /суддя Міщенко В.І./ заяву ліквідатора СЗАТ "Ольвія" Ільєнок Л.С. про визнання недійсною угоду №4 від 28.01.2010 р., укладену між СЗАТ "Ольвія" та ПП "Кімбурнпродрезерв" залишено без задоволення.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 р. по справі №2/5/10 /судді Пироговський В.Т., Філінюк І.Г., Лавриненко Л.В./ ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28.08.2013 р. залишено без змін.
В касаційній скарзі кредитор по справі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 р. та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28.08.2013 р., посилаючись на те, що вони винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити заяву ліквідатора боржника про визнання недійсної угоди №4 від 28.01.2010 р., укладеної між СЗАТ "Ольвія" та ПП "Кімбурнпродрезерв".
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", який підтримав касаційну скаргу у повному обсязі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Провадження по даній справі про банкрутство здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19 січня 2013 р.
Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено судом першої інстанції, 28.01.2010 р. між ПП "Кімбурнпродрезерв" та СЗАТ "Ольвія" укладено угоду №4 до кредитного договору № 7.4.-30 від 18.10.2008 р., відповідно до умов якої, ПП "Кімбурнпродрезерв" (поручитель) зобов'язався здійснити оплату грошових коштів у розмірі 2 000 000,00 грн. згідно договору поруки № 10-573 від 27.01.2010 р. за виконання зобов'язання СЗАТ "Ольвія" за кредитним договором № 7.4.-30 від 18.10.2008 р. (п. 1 угоди № 4 від 28.01.2010 р.); СЗАТ "Ольвія" визнало заборгованість у розмірі 2 000 000,00 грн., що були перераховані згідно договору поруки № 10-573 від 27.01.2010 р. та зобов'язалося повернути вказані грошові кошти поручителю до 15.02.2010 р. (п. 2 угоди № 4 від 28.01.2010 р.); в якості забезпечення виконання зобов'язання по поверненню грошових коштів поручителю СЗАТ "Ольвія" передало під заставу майно: міжселищний газопровід (Рівне-Парутине), загальною вартістю 9 613 878,00 грн. яке належить СЗАТ "Ольвія" та знаходиться на його балансі (п. 3 угоди № 4 від 28.01.2010 р.).
Відмовляючи ліквідатору боржника у задоволенні заяви про визнання недійсною угоди № 4 від 28.01.2010 р., господарський суд першої інстанції виходив з того, що підстави для визнання угоди не дійсною, згідно ч.10 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутні, а посилання ліквідатора на ч.11 ст. 17 вказаного Закону є помилковим, оскільки наведена норма є спеціальною і застосовується виключно на стадії санації боржника, крім того, згідно ухвали суду про порушення провадження про банкрутство від 13.01.2010 р. боржнику не заборонялось укладання угод, а заборонено лише вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника і не конкретизовано які саме дії.
Одеський апеляційний господарський суд погодився з висновками господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ліквідатора боржника Ільєнок Л.В. про визнання недійсною угоди № 4 від 28.01.2010 р. та залишив ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28.08.2013 р. без змін, зазначивши при цьому, що висновок суду першої інстанції щодо неможливості посилання ліквідатора при зверненні з даною заявою на ч.11ст.17 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , оскільки дана норма закону застосовується виключно в процедурі санації - є помилковим.
Але з такими висновками суду першої та апеляційної інстанції повністю погодитись не можна.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Сервіси для юристів