Постанова ВГСУ від 03.12.2014 року у справі №916/106/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року Справа № 916/106/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б.М.суддів:Коваленка В.М., Короткевича О.Є. (доповідач у справі)розглянувши матеріали касаційної скарги Арбітражного керуючого Комарова А.В.на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 року та постановуГосподарського суду Одеської області від 11.04.2014 рокуу справі№ 916/106/14за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніконіум"доПублічного акціонерного товариства "Олимп-Круг"пробанкрутство,Представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Одеської області від 11 квітня 2014 року у справі № 916/106/14 (суддя - Антощук С.І.) Публічне акціонерне товариство "Олимп-Круг" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Лісєєва К.Ю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17 червня 2014 року (судді: Будішевська Л.О. - головуючий, Бєляновський В.В., Мишкіна М.А.) апеляційну скаргу арбітражного керуючого Комарова А.В. залишено без задоволення, постанову Господарського суду Одеської області від 11 квітня 2014 року у справі № 916/106/14 - без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі процесуальними актами, скаржник арбітражний керуючий Комаров А.В. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Господарського суду Одеської області від 11 квітня 2014 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17 червня 2014 року у справі № 916/106/14 повністю.

Касаційну скаргу скаржник мотивує неправильним застосуванням норм процесуального права, зокрема, приписів статей 43, 22, 77 Господарського процесуального кодексу України, при цьому також зазначає, що Господарський суд Одеської області прийняв постанову за відсутності останнього.

В свою чергу, кредитор ТОВ "Ніконіум" проти вимог касаційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві, вважає постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 року та Господарського суду Одеської області законними, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права та просить їх залишити без змін, а в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - закон про банкрутство), норми якого як спеціальні норми права превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із статтею 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом, іншими законодавчими актами України.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "Ніконіум" 08.01.2014р. звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Олимп-Круг".

Ухвалою підготовчого засідання суду від 27.01.2014р. порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Олимп-Круг", визнано грошові вимоги ТОВ "Ніконіум".

За результатами попереднього засідання 21.03.2014р., затверджено реєстр вимог кредиторів із встановленням черговості їх задоволення, зобов'язано розпорядника майном боржника організувати проведення зборів кредиторів у відповідності зі ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та протокол зборів надати суду.

Судами встановлено, що 11.03.2014р. розпорядником майна боржника було надано аналіз фінансово-господарського стану суб'єкта господарювання Публічного акціонерного товариства "Олимп-Круг" щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства. За висновками розпорядника майна Комарова А.В. на підставі проведеного аналізу боржника, ПАТ "Олимп-Круг" перебуває у стані надкритичної неплатоспроможності та у останнього не виявлено ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування банкрутства, незаконних дій у разі банкрутства.

Разом з тим, 02.04.2014р. розпорядник майна боржника подав до місцевого суду рішення зборів комітету кредиторів боржника із клопотанням визнати останнього банкрутом та відкрити відносно нього ліквідаційну процедуру.

За приписами ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації, мирової угоди) або припиняється провадження у справі. Крім того, у підсумковому засіданні господарський суд за пропозицією розпорядника майна боржника та на підставі рішення зборів кредиторів приймає, зокрема, постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Судом апеляційної інстанції встановлено що в судовому засіданні 04.04.2014р., в якому розглядалося питання відкриття ліквідаційної процедури арбітражний керуючий - розпорядник майна Комаров А.В. надав всі пояснення по суті питання щодо відкриття ліквідаційної процедури. За результатами проведеного судового засідання, судом першої інстанції було відкладено підсумкове засідання на 09.04.2014р., зокрема, для надання можливості комітету кредиторів надати суду пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором банкрута у зазначеній справі.

Оскільки комітетом кредиторів вимоги суду щодо надання пропозицій виконано не було, судове засідання було відкладено на 11.04.2014 року. Зазначеною ухвалою було визнано обов'язковою лише явку комітету кредиторів. Разом з тим, суд апеляційної інстанції встановив, що ухвалу від 09.04.2014р. було відправлено розпоряднику майна арбітражному керуючому КомаровуА.В., що підтверджується відповідними доказами.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції підтримує висновок апеляційного господарського суду, що нез'явлення розпорядника майна у судові засідання, що відбулися 09.04.2014 та 11.04.2014 не перешкоджало розгляду справи по суті і не є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Крім того, суди, прийнявши до уваги встановлену наявність непогашених грошових вимог боржника перед кредиторами, визнаних судом, перевищення зобов'язань боржника над його наявним майном, та врахувавши клопотання комітету кредиторів про визнання боржника банкрутом, відсутність заяв від можливих санаторів, правомірно та обґрунтовано визнали боржника Публічне акціонерне товариство "Олимп-Круг" банкрутом та відкрили відносно останнього ліквідаційну процедуру.

В силу приписів статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані довести обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими у справі доказами.

Нормою ч. 2 ст. 1117 ГПК України визначено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

В порушення зазначених вище приписів ГПК України, обґрунтування касаційної скарги також зводяться до заперечення скаржником зробленої судами попередніх інстанції в порядку норм ст. 43 ГПК України оцінки наданих у справі доказів.

Отже враховуючи, що касаційні вимоги зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, на які послалися суди попередніх інстанцій, та переоцінки обставин справи, які були встановлені цими судами, ці вимоги є такими, що викладені без врахування особливостей порядку та меж здійснення касаційного провадження у господарській справі, та є неправомірними.