Постанова ВГСУ від 03.12.2014 року у справі №910/6245/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року Справа № 910/6245/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргиприватного акціонерного товариства Науково-виробничої компанії "Гірничі машини" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.10.2014р. у справі господарського суду№910/6245/14 міста Києва за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Азовський машинобудівний завод" доприватного акціонерного товариства Науково-виробничої компанії "Гірничі машини" третя особатовариства з обмеженою відповідальністю "СФ Рембудкомплект" про за участю представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи -стягнення 8 795 560,60грн. пр. Положенцева Є.А. - дов. №5 від 28.11.14р. пр. Деревянко А.М. - дов. б/н від 24.11.14р. пр. Афіногенов А,В. - дов. б/н від 24.11.14р. не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Азовський машинобудівний завод" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства Науково-виробничої компанії "Гірничі машини" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №275-10 від 14.09.2010р. у розмірі 7903737,51грн., а також 181785,96грн. - інфляційних втрат, 710037,13грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2014р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено товариство з обмеженою відповідальністю "СФ Рембудкомплект".

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.2014р. (судді Пригунова А.Б., Гулевець О.В., Бондаренко Г.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2014р. (судді Дідиченко М.А., Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.) позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 7903737,51грн., а також 181785,96грн. - інфляційних втрат та 710037,13грн. - 3 % річних.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, приватне акціонерне товариство Науково-виробничої компанії "Гірничі машини" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані постанову і рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Азовський машинобудівний завод" проти доводів, викладених в касаційній скарзі заперечує, та вважає їх безпідставними, а оскаржувані рішення законними і обґрунтованими, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 14.09.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Азовський машинобудівний завод" та закритим акціонерним товариством Науково-виробнича компанія "Гірничі машини", яке перейменовано у приватне акціонерне товариство Науково-виробнича компанія "Гірничі машини", укладено договір №275-10 (надалі - договір), за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач - прийняти та оплатити товар, кількість, асортимент та ціна якого встановлюється у специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до п.3.2 договору, базові умови поставки приймаються сторонами у відповідності до правил "Інкотермс- 2000р."; деталі поставки по кожній партії товару узгоджуються у специфікації, що є його невід'ємною частиною.

Пунктами 4.1, 4.3 договору передбачено, що ціна товару за одиницю та по позиціям вказана в специфікації до договору. Загальна сума договору визначається загальною сумою специфікацій. Порядок оплати по кожній узгодженій партії товару узгоджується відповідною специфікацією.

Згідно специфікації №1 від 14.09.2010р. до договору №275-10 від 14.09.2010р. загальна сума договору становить 76312616,00грн.; умови оплати: 50% - попередня оплата, 50% - протягом семи банківських днів з дати поставки товару на склад вантажоодержувача - шахта "Гірська" державного підприємства "Первомайськвугілля", умови поставки - шахта "Гірська" державного підприємства "Первомайськвугілля".

Розглядаючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на виконання умов договору №275-10 від 14.09.2010р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 76312616,01грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

При цьому, товар, поставлений за видатковою накладною №Аз-0000053 від 30.11.2010р., фактично прийнято представником приватного акціонерного товариства Науково-виробнича компанія "Гірничі машини" на підставі довіреності №4848 від 29.11.2010р., а не за №4448 від 29.11.2010р. - як вказано у накладній.

Наведені висновки зроблені судами виходячи із переліку товарно-матеріальних цінностей, вказаних в довіреності №4848 від 29.11.2010р., а також приймаючи до уваги асортимент товару, визначений у специфікації №1 від 14.09.2010р. та умови договору №275-10 від 14.09.2010р.

Крім того, судами встановлено, що вказаний товар одержаний Дзюбою Юрієм Валерійовичем, який одержував аналогічний товар від імені приватного акціонерного товариства Науково-виробнича компанія "Гірничі машини" і за іншими накладними, які долучені до матеріалів справи.

Таким чином, наведеним спростовуються доводи відповідача щодо відсутності бухгалтерських даних стосовно видачі довіреності №4448 від 29.11.2010р. на отримання товарів від товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Азовський машинобудівний завод" за договором №275-10 від 14.09.2010р., а тому видаткова накладна №Аз-0000053 від 30.11.2010р. визнана судами як належний доказ поставки товару, обумовленого договором №275-10 від 14.09.2010р.

Щодо тверджень відповідача про відсутності у видаткових накладних відомостей про поставку товару на шахту "Горська" державного підприємства "Первомайськвугілля", як передбачено специфікацією №1 від 14.09.2010р. та зазначення одержувачем товару приватне акціонерне товариств Науково-виробнича компанія "Гірничі машини", то судами встановлено, що за умовами договору №275-10 від 14.09.2010р. покупцем поставленого позивачем товару є саме приватне акціонерне товариств Науково-виробнича компанія "Гірничі машини", а відтак - поставка такого товару відповідачу та прийняття його безпосередньо відповідачем шляхом підписання видаткових накладних є належним виконанням умов вказаного договору.

Що ж до посилань відповідача на відсутність у деяких видаткових накладних вказівки на договір №275-10 від 14.09.2010р., то відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, є первинні документи.

Первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості, у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" мають бути складені на паперових або машинних носіях і повинні містити такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В той же час, номер та дата договору не відносяться до обов'язкових реквізитів первинного документа, що надає йому юридичної вірогідності та обов'язковості, а відтак - відсутність у видаткових накладних посилання на договір №275-10 від 14.09.2010р. не спростовує факт постачання товару.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.