ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2016 року Справа № 905/1196/13-г Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівБакуліної С.В., Данилової М.В.розглянувши касаційні скаргиДочірньої компанії "Газ України" "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Публічного акціонерного товариства "Концерн "Стирол"на постанову від 16.08.2016 Донецького апеляційного господарського судуу справі№905/1196/13-г господарського суду Донецької областіза позовомДочірньої компанії "Газ України" "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Концерн "Стирол" простягнення 17 197 578,60 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача - Онищенко І.П. - дов. від 01.02.2016,
Від відповідача - не з'явились,
У зв'язку з перебуванням судді Поляк О.І. у відпустці, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді -Бакуліна С.В., Данилова М.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 31.10.2016 р.).
ВСТАНОВИЛА:
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась з позовом до Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" про стягнення 5156792, 91 грн.3% річних та 12040785,69 грн. інфляційних витрат, нарахованих на суму основного боргу, встановлену судами при розгляду господарської справи № 25/7.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням від 09.06.2016 господарського суду Донецької області (суддя Кротінова О.В.) позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 5156792,91 грн. 3% річних та 5848358, 80 грн. інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору. Рішення суду мотивовано тим, що у справі № 25/7 встановлений факт неналежного виконання обов'язку відповідача щодо оплати отриманого газу у період січня - грудня 2010 та наявність боргу останнього перед позивачем у сумі 74840452, 99 грн. на дату прийняття рішення господарського суду Донецької області у справі № 25/7, тобто, станом на 22.04.2013. При звернення з позовом у даній справі про стягнення за період з 28.01.2011 по 07.02.2013 у розмірі 5 156 792,91 грн. та інфляційних втрат за період з січня 2011 по грудень 2012 в сумі 12 040 785,69 грн. позивачем здійснено невірний арифметичний розрахунок, приймаючи до уваги строк настання виконання зобов'язань у відповідності до приписів Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14.
Постановою колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду від 16.08.2016 у складі головуючого: Марченко О.А., Колядко Т.М., Ломовцевої Н.В. рішення господарського суду Донецької області залишено без змін з тих же підстав.
Публічне акціонерне товариство "Концерн Стирол" у касаційній скарзі просить прийняті у справі судові рішення попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Касаційну скаргу мотивовано неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 617, 625 ЦК України, ст. 42, 33, 34, 43 ГПК України, ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".
Публічне акціонерне товариство ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення.
Також, Публічне акціонерне товариство ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, у якій просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати в частині відмови в позові про стягнення 6192424, 89 грн. інфляційних втрат, прийняти в цій частині нове рішення яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 526, 598, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. 42, 33, 34, 43, 83, 104, 105 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.12.2009 між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" як постачальником та Відкритим акціонерним товариством "Концерн Стирол" (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Концерн Стирол") як покупцем, укладено договір поставки природного газу №06/09-2052, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю, природний газ протягом періоду з 1 січня 2010 року до 31 березня 2010 року включно газ в обсязі до 400000 тис.м.куб., в тому числі по місяцях: січень - до 120000 тис.м.куб.; лютий - до 140000 тис.м.куб.; березень - до 140000 тис.м.куб., а покупець - прийняти газ від постачальника та оплатити його вартість.
Пунктами п.п.2.1.1, 2.1.2 договору передбачено можливість зміни планового обсягу передачі газу протягом місяця поставки, а також дозволене відхилення місячного обсягу споживання газу в розмірі не більше +/-5% від узгодженого обсягу.
Згідно з пунктами 4.2, 4.4 договору право власності на газ переходить від Постачальника до Покупця у пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ. Приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцю у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна та вартість.
Не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу (абз.2 п.4.4 договору).
Відповідно до п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10-го числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.
Пунктом 9.3 договору строк позовної давності за цим договором, в тому числі по стягненню неустойки, встановлено тривалістю у 3 (три) роки. Неустойка нараховується протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.
Між сторонами підписано додаткові угоди № 1 від 10.03.2010, № 3 від 31.05.2010 з протоколом розбіжностей від 22.06.2010, № 4 від 01.06.2010, № 5 від 25.06.2010, № 6/1 від 20.07.2010, № 6 від 21.07.2010, № 7 від 06.08.2010, якими вносились доповнення та зміни до основного договору в частині періоду, обсягів поставки, а також строку дії договору .
Судами було надано акти приймання-передачі природного газу за період січень - грудень 2010 року та платіжні доручення щодо часткової оплати отриманого природного газу.
Судовими рішеннями у справі №25/7, яка в силу ст. 35 ГПК України є преюдиційною для розгляду даної справи, встановлено факт неналежного виконання обов'язку відповідача щодо оплати отриманого газу у період січня - грудня 2010 та наявність боргу останнього перед позивачем у сумі 74840452,99 грн. на дату прийняття рішення господарського суду Донецької області у справі №25/7, тобто, на 22.04.2013. Також, судами досліджено та задоволено вимоги, зокрема, щодо стягнення з відповідача нарахованих 3% річних за період з 11.02.2010 по 27.01.2011 у сумі 2240477,91 грн. та інфляційних витрат за лютий-грудень 2010 року у сумі 5529903, 32 грн. з огляду на порушення строків оплати основного грошового зобов'язання за договором поставки природного газу №06/09-2052 від 23.12.2009 та приписи ст.625 Цивільного кодексу України.
Звертаючись з позовом у даній справі, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" просить стягнути з відповідача 3% річних, нарахованих на зазначену вище суму заборгованості за період з 28.01.2011 по 07.02.2013 у розмірі 5156792, 91 грн. та інфляційні втрати за період з січня 2011 по грудень 2012 у розмірі 12040785, 69 грн.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Сервіси для юристів