ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2016 року Справа № 5008/626/2011 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівБакуліної С.В., Сибіга О.М.,розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постанову від 06.07.2016 Львівського апеляційного господарського суду у справі№5008/626/2011 господарського суду Закарпатської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Західна інвестиційна компанія"до 1. Ужгородської міської ради, 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4провизнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним та спонукання вчинити певні дії
За участю представників сторін:
Від позивача - Осика В.М. (дов. від 01.07.16)
Від відповідача - не з'явились
У зв'язку з перебуванням судді Поляк О.І. у відпустці, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді -Бакуліна С.В., Сибіга О.М. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 31.10.2016).
Клопотання позивача про відкладення розгляду справи відхилено, з огляду на строки розгляду касаційної скарги, встановлені Господарськими процесуальним кодексом України, а також з урахуванням того, що справа за клопотанням позивача вже відкладалась.
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна інвестиційна компанія" звернулося до господарського суду Закарпатської області з позовом до Ужгородської міської ради та до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення №92 від 21.05.2010 та зобов'язання відповідачів повернути йому земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,04 га під комерційну діяльність, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за кадастровим НОМЕР_1.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 19.04.2016 (колегія суддів: Карпинець В.І., Журавчак Л.С., Ремецькі О.Ф.) в позові відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що чинне законодавство України не містить норм, які б передбачали визнання договору купівлі-продажу недійсним внаслідок визнання незаконним та не чинним рішення органу влади (місцевого самоврядування), на основі якого такий договір був укладений.
Постановою колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 у складі головуючого: Плотніцького Б.Д., Гриців В.М., Давид Л.Л. рішення господарського суду Закарпатської області скасовано, позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення № 92 від 21.05.2010, укладений між Ужгородською міською радою та ФОП ОСОБА_4, зобов`язано ФОП ОСОБА_4 повернути Ужгородській міській раді земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,04 га під комерційну діяльність, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за кадастровим НОМЕР_1. При прийнятті постанови апеляційний господарський суд послався на те, в даному випадку, порушено права ТОВ "Західна інвестиційна компанія", як власника об'єктів нерухомості, на першочергове придбання земельної ділянки, частину якої відчужено на підставі спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки.
ФОП ОСОБА_4 у касаційній скарзі просить постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.215, 216 Цивільного кодексу України.
Від Ужгородської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі її повноважного представника.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить будівля під літ. В загальною площею 125,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується Свідоцтвом Управління майнової політики міста Ужгородської міської ради №440 від 30.04.2003 та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального підприємства "Ужгородське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації" від 04.06.2003.
Право власності на вказану будівлю позивачем набуте на підставі договору купівлі-продажу №443 від 27.03.2003, укладеного між позивачем та Управлінням майнової політики міста Ужгородської міської ради.
Передача вищезгаданої будівлі здійснена згідно Акту передачі приватизованого об'єкта від 28.03.2003.
Пунктом 5.3 Договору купівлі-продажу, зокрема, встановлено, що питання приватизації чи оренди земельної ділянки покупець вирішує самостійно з місцевою владою у порядку, встановленому чинним законодавством.
Позивач звернувся до відповідача 1 із заявою №20 від 18.12.2009 про надання дозволу на виготовлення проекту відводу на забудовану земельну ділянку за адресою: м. Ужгород, АДРЕСА_2, загальною площею 755 кв.м.
Докази розгляду Ужгородською міською радою вказаної заяви позивача в матеріалах справи відсутні.
Рішенням V сесії V скликання Ужгородської міської ради від 19.06.2009 за №1135 "Про перелік земельних ділянок, які підлягають продажу шляхом аукціону" до переліку земельних ділянок, які підлягають продажу у власність шляхом аукціону, було включено земельну ділянку по АДРЕСА_1, загальною площею 0,04 га під комерційну діяльність.
Аукціон проведено 17.05.2010 на підставі розпорядження міського голови м.Ужгород "Про проведення аукціону з продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення" від 05.03.2010 за №48. За результатами проведеного аукціону переможцем став відповідач 2, що підтверджується відповідним протоколом проведення торгів
За результатами аукціону 21.05.2010 між відповідачами у справі укладено договір купівлі-продажу № 92 земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 0,04 га під комерційну діяльність, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за кадастровим НОМЕР_1.
Посилаючись на те, що спірна земельна ділянка на підставі договору купівлі-продажу від 21.05.2010 вибула із комунальної власності, тобто відбулась зміна власника земельної ділянки загальною площею 0,04га і у позивача втрачена можливість набуття у користування чи у власність земельної ділянки загальною площею 0,0755га (до складу якої входить земельна ділянка площею 0,04га) та необхідної для обслуговування будівлі (літ. В), ТОВ "Західна інвестиційна компанія", звернулось до господарського суду з даним позовом.
Колегія суддів зазначає, що підставою недійсності правочину, відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Сервіси для юристів