ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2015 року Справа № 922/2099/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б.- головуючого Гоголь Т.Г.. Рогач Л.І.за участю представників:позивачаБатовська Т.І. - довіреність від 20.02.2015 рокувідповідачівне з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична компанія "Укренерго"на постановувід 21.07.2015 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 922/2099/15 господарського суду Харківської областіза позовомДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична компанія "Укренерго"до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО Укрспецкомплект"простягнення 9 612,71 грн.,
В С Т А Н О В И В :
У березні 2015 року ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична компанія "Укренерго" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО Укрспецкомплект" про стягнення пені у сумі 9 612,71 грн. посилаючись на приписи статей 526, 530, 546, 610, 611 Цивільного кодексу України, статей 193, 216-223, 230 Господарського кодексу України, вказуючи на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань пункту 7.4. договору №20-1/4883-13 від 06.11.2013 року про закупівлю товарів, який укладений між позивачем та відповідачем, щодо вчасного виконання гарантійних зобов'язань.
ТОВ "ВО Укрспецкомплект" у відзиві на позовну заяву просило суд у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що між ДП "НАК" Укренерго" та відповідачем було укладено договір від 06.11.2013 року про державну закупівлю товарів за період з грудня 2013 року по жовтень 2014 року у позивача не було нарікань на якість поставлених товарів. Позивач в позові вказує, що дефект вимірювачів ним виявлено 23.09.2014 року, але дефектний акт було складено 08.10.2014 року. Після отримання листа позивача 22.10.2014 р. відповідач в телефонному режимі повідомив позивача про готовність виконання обов'язків щодо гарантійної заміни вимірювачів, але необхідність отримання останніх. У зв'язку із тим, що договір було укладено із ДП "НАК" Укренерго" з боку позивача була затримка по відправці товару на заміну. Фактично відповідач вказує про отримання вимірювачів 17.12.2014 року.
Також відповідач зазначив, що не є виробником вимірювачів, а постачальник ТОВ "Білдінг Контракт" на час пред'явлення вимоги про заміні знаходився у стані припинення, тому відповідач самостійно знайшов компетентних осіб для діагностики товару та виявлення причин його несправності. Але у даному випадку гарантійний випадок не настав, оскільки функціональні дефекти вимірювачів виникли не внаслідок заводських чи виробничих недоліків, а унаслідок недотримання позивачем умов експлуатації згідно технічних характеристик вказаних в паспорті на обладнання, що підтверджується актом №12 від 22.12.2014 р. виданим ФОП ОСОБА_5
Відповідач зазначав, що ним були відремонтовані вимірювачі та ситуація була вирішена мирним шляхом.
Рішенням господарського суду Харківської області від 02.06.2015 р. (суддя Ю.В. Светлічний) у задоволенні позову відмовлено.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пеня стягується у разі невиконання грошового зобов'язання, а у відповідача не виникло грошового зобов'язання перед позивачем, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
За апеляційною скаргою ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична компанія "Укренерго" Харківський апеляційний господарський суд (судді: В.І. Сіверін, Терещенко О.І., В.П. Бондаренко), переглянувши рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 21.07.2015 р. залишив його без змін з тих же підстав.
ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична компанія "Укренерго" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
На думку скаржника, судами попередніх інстанцій застосовано лише норми цивільного права та не застосовано фактично норми господарського права, які визначають особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, а саме статей 175, 216, 230, 231 Господарського кодексу України.
Крім того, суди першої та апеляційної інстанції не застосували норми матеріального права, яка визначає як правову підставу, що породжує обов'язок сплатити неустойку порушення боржником зобов'язання, а саме статті 610 Цивільного кодексу України та матеріальну норму передбачено статтею 610 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Крім того, в порушення норм процесуального права, суди першої та апеляційної інстанції не застосували норму абзацу 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, яку мали застосувати, через те, що не надали належної оцінки тій обставині, що у даному випадку позивач є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки.
Також, на думку скаржника, судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішень не застосовано принцип свободи договору, встановленого нормами матеріального права, а саме статей 67, 179 Господарського кодексу України та статті 627 Цивільного кодексу України.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 06 листопада 2013 року між ДП "НЕК "Укренерго" в особі Дніпровської ЕС (Покупець) та ТОВ "ВО Укрспецкомплект" (Постачальник) було укладено договір № 20-1/4883-13 про закупівлю товарів (а.с.34-37).
Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору, відповідач зобов'язався у 2013 році поставити позивачу товар - прилади оптичні, інші та їх частини (код ДК 016:2010-26.70.2.), зазначений в пункті 1.2 (вимірювач габаритів на повітряних лініях типу "Даль" в кількості 9 штук), а позивач - прийняти і оплатити такий товар.
Сторони у пункті 3.1 договору погодили, що ціна договору становить 61619,94 грн. у тому числі ПДВ (20%) - 10 269,99 грн.
Пунктами 2.2 та 2.3 вказаного договору сторони визначили, що постачальник гарантує надійність та якість товару, що поставляється, на протязі 24 (двадцяти чотирьох) місяців з дати поставки Товару.
При виявленні, в межах гарантійного строку, дефектів товару (технологічні чи інші виробничі недоліки) відповідач за свій рахунок здійснює заміну неякісного товару на якісний на протязі 20 (двадцяти) календарних днів з дня отримання письмового повідомлення від позивача.
Пунктом 7.4 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання гарантійних зобов'язань згідно пункту 2.3 договору Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,2 % від ціни цього договору за кожний день прострочення виконання гарантійних зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 11 грудня 2013 року, на виконання умов договору, відповідачем за видатковою накладною № РН-0000341 було поставлено позивачу вимірювач габаритів на повітряних лініях типу - "Даль" у кількості 9 штук (а.с.38).
Розрахунки за виконані роботи були проведені позивачем 17.01.2014 року, що підтверджується платіжним дорученням № 728 (а.с.39).
Однак, при використанні поставлених відповідачем вимірювачів позивачем було виявлено, що два вимірювача (заводські номери 11481 та 11468) мають дефекти - на дисплеях не відображається значення вимірювань, про що було складено Дефектний акт від 08.10.2014 року (а.с.41).
Сервіси для юристів