Постанова ВГСУ від 03.11.2015 року у справі №904/5746/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року Справа № 904/5746/14

Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Поляк О.І.,розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"на постановувід 23.07.2015Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Дніпропетровської області № 904/5746/14за позовомПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"до Державного підприємства "Придніпровська залізниця"простягнення 23485,21грн,ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2014 у справі №904/5746/14 частково задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі-позивач) до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі-відповідач) про стягнення 23485,21грн штрафу за порушення строків доставки вантажів. Стягнено з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" штраф у сумі 7424,56 грн. В решті позову відмовлено.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд в зв'язку зі скаргою позивача, постановою від 08.12.2014 рішення місцевого господарського суду у справі скасував частково, прийнявши рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 9950,06грн штрафу, в решті позову відмовив.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.02.2015 рішення місцевого господарського суду від 15.10.2014 та постанову суду апеляційної інстанції від 08.12.2014 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами здійснення нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2015 у справі № 904/5746/14 (суддя Ліпинський О.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.07.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Герасименко І.М., судді Кузнецова І.Л., Сизько І.А.), позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" задоволені частково. Стягнено з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 14849,11грн штрафу. В іншій частині позову відмовлено.

Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" не погоджується з судовими актами попередніх інстанцій, в поданій до Вищого господарського суду касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, натомість прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення та неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, а саме: пп. 1.1.1, п. п. 1.2, 2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, приписів Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, ст. ст. 42, 43 ч. 1 ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник вважає, що визначена приписами Правил обчислення термінів доставки вантажів швидкість залежить від виду відправки, а не від кількості операцій з вагонами, а отже термін доставки йому вантажів повинен був визначатись виходячи із розрахунку 1 доба на кожні повні та неповні 320 км як при маршрутних відправках. Крім того, скаржник також вказує, що відповідачем не надано доказів, на підставі яких можна було б визначити, яка повинна бути маса та довжина поїздів, що здавались вантажовідправниками за спірними накладними №№ 48326888, 48329197, 48329189, 48111793, а відтак не доведено, що відправки по цих накладних не є маршрутними.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

За розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 26.10.2015 за № 03-05/1838, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Поляк О.І., для розгляду касаційної скарги у справі сформовано колегію суддів у складі: Грейц К.В. - головуючий суддя (доповідач), судді: Бакуліна С.В., Яценко О.В.

Представники сторін не скористались своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції 27.10.2015, про дату і час якого були належним чином повідомлені ухвалою Вищого господарського суду України від 19.10.2015..

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.10.2015 розгляд касаційної скарги у справі відкладено на 03.11.2015 на 10 год. 30 хв., втім представники сторін не скористались своїм процесуальним правом на участь і в цьому судовому засіданні касаційної інстанції, що, однак, не перешкоджає розглядові касаційної скарги, про що сторони були попереджені ухвалою від 19.10.2015.

За розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 03.11.2015 за № 03-05/1905, у зв'язку з виходом з відпустки судді Поляк О.І., розгляд касаційної скарги у справі здійснюється в постійному складі колегії суддів: Грейц К.В. - головуючий суддя (доповідач), судді: Бакуліна С.В., Поляк О.І.

Перевіривши доводи касаційної скарги, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що у січні 2014 року на адресу позивача доставлено вантаж залізничним транспортом за залізничними накладними №№ 45290020, 53892725, 45283025, 45289980, 45290004, 48111751, 48081582, 48055099, 48096945, 48111827, 48326888, 48329197, 48329189, 48111793, 48172829, 48172852.

Позивач вважає, що доставка вантажу за всіма вищевказаними накладними здійснена з простроченням встановлених Правилами термінів, що і стало підставою для звернення останнього до господарського суду з позовом про стягнення з залізниці 23485,21грн штрафу за прострочення доставки вантажу, вимоги якого обґрунтовані приписами ст. ст. 41, 116 Статуту залізниць України, пунктами 1.1, 2.1, 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (із змінами і доповненнями).

Заперечуючи проти заявленого позову, відповідач, здійснивши власний перерахунок строків прострочення доставки, зазначив про безпідставність стягнення з нього штрафу в сумі 8636,10грн, а щодо решти суми штрафу - 14849,11 грн. - заявив клопотання про його зменшення.

Вирішуючи спір у справі вдруге, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем безпідставно здійснено розрахунок строків доставки вантажу по нормативам для маршрутної відправки (1 доба на кожні повні та неповні 320 км), оскільки згідно з наданою відповідачем інформацією про поїзди по наскрізному номеру, поїзди, в складі яких рухались вагони за спірними накладними №№ 48326888, 48329197, 48329189, 48111793, були сформовані з вантажів, що адресовані на різні станції призначення, отже відправки по цих накладних були груповими, а не маршрутними, відтак строки доставки повинні визначатись виходячи із розрахунку 1 доба на кожні повні та неповні 200 км. За таких обставин, судом першої інстанції здійснено перерахунок заявленого до стягнення штрафу та визнано обґрунтованим його нарахування на загальну суму 14849,11грн. У задоволенні клопотання відповідача про зменшення на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України штрафних санкцій місцевим господарським судом відмовлено в зв'язку з недоведеністю існування виключних обставин для зменшення розміру неустойки.

Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог законними і обґрунтованими, враховуючи таке.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі ст. 6 Статуту залізниць України (Статут) накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до ст. 41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з п. 2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (із змінами і доповненнями), обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення.

За вимогами Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування (п. 8 Правил).

Відповідно до підпункту 1.1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Згідно з п. 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажів терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.