ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2015 року Справа № 5009/1477/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Поляк О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиКонцерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району м. Запоріжжяна постановувід 22.07.2015 Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 5009/1477/12господарського суду Запорізької області за позовомКонцерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району м. ЗапоріжжядоТовариства з обмеженою відповідальністю "Фора-ЛТД"простягнення сумив судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:не з'явились Мартиненко Я.А. (довіреність від 02.02.2015)
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду Запорізької області (суддя Кагітіна Л.П.) від 17.05.2012 у справі № 5009/1477/12 позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача 5 408,94 грн основного боргу, 39,99 грн - 3% річних та 1 609,50 грн судового збору.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Тарасова І.В., судді - Барбашова С.В., Потапенко В.І.) від 22.03.2015 рішення Господарського суду Запорізької області від 17.05.2012 по справі № 5009/1477/12 скасовано в частині стягнення 3 616,14 грн основного боргу та 2,97 грн 3% річних та прийнято в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено; в іншій частині рішення залишено без змін; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора, ЛТД" на користь Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району 540,79 грн судового збору за розгляд позовної заяви; стягнуто з Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора, ЛТД" 913,50 грн за подання апеляційної скарги.
В касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2015 та залишити в силі рішення Господарського суду Запорізької області від 17.05.2012 по справі №5009/1477/12, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.5, 6 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", ст.629 ЦК України.
Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надіслав.
Позивач не скористався наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду та в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Концерн "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора, ЛТД" про стягнення заборгованості в розмірі 5408,94 грн за договором купівлі-продажу № 202058 теплової енергії в гарячій воді від 01.06.2008 та 39,99 грн - трьох процентів річних від простроченої суми.
Судами встановлено таке.
01.06.2008 між Концерном "Міські теплові мережі" в особі Філії концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (Теплопостачальною організацією, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фора, ЛТД" (Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір № 202058 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі - Договір), за умовами якого Теплопостачальна організація зобов'язалася відпустити Споживачу теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобов'язався сплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам в терміни та в порядку, встановленому умовами цього договору та додатками до Договору, що є невід'ємними його частинами (п.1.1. Договору).
Згідно з п.3.2.6. Договору Споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
В пункті 3.2.10. Договору вказано, що Споживач зобов'язується письмово сповіщати Теплопостачальну організацію про продаж власного приміщення, розірвання договору оренди, зміну власного найменування, організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів, керівника, статусу платника податків, тощо, а також про зміну орендаторів приміщень та балансової належності теплових мереж Споживача (Субспоживача) не пізніше 5 днів з моменту настання зазначений подій.
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.
Відповідно до п.6.2. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 6.3. Договору сторонами встановлено, що підставою для розрахунків Споживача с Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.
За визначенням п.6.4. Договору Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію, споживач має право робити передоплату.
Згідно з п.6.7. Договору Споживач з 10 по 20 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації, за адресою: вул. Адмірала Нахімова, буд.4, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).
Підпунктом 6.7.1. Договору визначено, що отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача, при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового перебігу документа (по місту -3 дні, по області -5 днів, по Україні -7 днів).
Відповідно до п.6.7.2. Договору, у разі неотримання Акта приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п.6.7.1. договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений у ньому розрахунковий період.
Також за змістом цього пункту Договору передбачено, що у разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, Споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акта з додаванням відповідних документів та узгодити всі розбіжності у встановлений п.6.7.1. договору строк.
Пунктом 10.1. Договору визначено, що цей договір набирає чинності з 01.06.2008 і діє до 01.06.2009. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про його розірвання (п.10.4. Договору).
Звертаючись до господарського суду, позивач зазначав, що на виконання умов договору №202058 від 01.06.2008, у період з березня по вересень 2011 та в лютому 2012 року ним було поставлено, а відповідачем отримано теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 5 456,23 грн, що підтверджував наданими до суду першої інстанції актами виконаних робіт та рахунками, направленими за юридичною адресою відповідача. Як стверджував позивач, направлені акти виконаних робіт з боку відповідача не підписані та на адресу позивача не повернуті, вартість отриманої теплової енергії за вказаний період відповідачем сплачена частково на суму 47,29 грн, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 5 408,94 грн.
Посилаючись на порушення відповідачем зобов'язань по сплаті вартості отриманої ним теплової енергії за період з березня по вересень 2011 та лютий 2012, позивач просив стягнути з відповідача вартість отриманої останнім теплової енергії в гарячій воді у розмірі 5 408,94 грн. Також, посилаючись на вимоги ст.625 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача три проценти річних від простроченої суми за період з 20.04.2011 по 30.03.2012 в сумі 39,99 грн.
Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції виходив з обставин, за якими встановив, що позивач у спірний період здійснив відпуск теплової енергії в гарячій воді відповідачу в повному обсязі. На підставі чого відповідачу були направлені відповідні акти виконаних робіт та рахунки за спожиту теплову енергію за період з березня 2011 по вересень 2011 та за лютий 2012, що підтверджується наявними в матеріалах справи Реєстрами відправлення листів з повідомленням. Також судом першої інстанції було встановлено, що за спірний період відповідач, у встановлений п.6.7.1. Договору строк, Акти на виконання послуг не повернув, заперечень до Актів на адресу позивача не направляв, доказів здійснення оплати за отриману теплову енергію за спірний період суду не надав. З урахуванням встановленого, суд першої інстанції дійшов висновку, що розрахунки позивача щодо стягнення основної заборгованості та 3% річних за прострочення грошового зобов'язання основані на договорі та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, задовольнив позовні вимоги.
Повторно переглядаючи справу, здійснивши оцінку обставин справи та правомірності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права до даних правовідносин, апеляційний суд правомірно частково не погодився з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Сервіси для юристів