ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2015 року Справа № 5004/1537/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Білошкап О.В., суддів -Жукової Л.В., Погребняка В.Я.,за участю предстаників сторін:
ліквідатора ФОП ОСОБА_4- арбітражного керуючого Кущика А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2015 у справі №5004/1537/12 за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 про визнання банкрутом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4,-
в с т а н о в и в:
Ухвалою господарського суду Волинської області від 13.05.2015 року у справі № 5004/1537/12 (суддя Кравчук А.М.), крім іншого, відмовлено в задоволенні скарг ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" № 140-9-2-00/16-392 від 08.12.2014 року про порушення арбітражним керуючим Кущиком А.А. та учасником провадження - організатором аукціону Волинською філією Рівненської товарної біржі умов продажу майна боржника.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2015 (колегія суддів : Тимошенко О.М . - головуючий, Огороднік К.М., Коломис В.В.) апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції №140-9-2-00/16-202 від 18.05.2015 р. залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Волинської області від 13.05.2015 року в частині відмови в задоволенні скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" залишено без змін.
Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним аукціон з продажу майна банкрута, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 42-44,59 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення ліквідатора ФОП ОСОБА_4- арбітражного керуючого Кущика А.А., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Волинської області від 04.12.2012 року порушено провадження у справі про банкрутство підприємця ОСОБА_4, накладено арешт на майно та грошові кошти боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою господарського суду Волинської області від 19.12.2012 року підприємця ОСОБА_4 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кущика А.А.
15.12.2014 та 16.12.2014 кредитор ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до суду першої інстанції зі скаргами № 140-9-2-00/16-392 від 08.12.2014 на дії ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Кущика А.А. та на дії учасника провадження - організатора аукціону Волинської філії Рівненської товарної біржі щодо порушення умов продажу майна боржника.
Відмовляючи банку в задоволенні зазначених скарг, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, послався на те, що скаржником - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не доведено належними та допустимими доказами неналежного виконання ліквідатором обов'язків, покладених на нього Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
19.01.2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р., яким Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладено в новій редакції.
Відповідно до п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Оскільки постановою господарського суду Волинської області від 19.12.2012 року підприємця ОСОБА_4 визнано банкрутом, вимоги цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються в попередній редакції.
Разом з цим, порядок продажу майна у даній справі про банкрутство регулюється новою редакцією Закону.
Відповідно до ч.4 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно з ч.6 ст. ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Частиною 1 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись зі скаргою на дії ліквідатора, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" послалося на те, що ліквідатор в порушення ст.ст. 43-44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу почав здійснювати продаж виявленого майна боржника частинами. Крім того, банк, як заставний кредитор не надавав згоди на продаж заставного майна за визначеною ліквідатором ціною та на умовах з пониженням ціни.
Згідно вимог ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.
Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.
Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.
Сервіси для юристів