ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 183/7165/23
провадження № 51-4448 км 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника (відеоконференція) ОСОБА_6 ,
засудженого (відеоконференція) ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022170030000310 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2025 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 5 ст. 407 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватими у тому, що він, будучи військовослужбовцем призваним за мобілізацією у військовому званні «солдат», перебуваючи на посаді водія автомобільного відділення автомобільного взводу підвозу пального та мастильних матеріалів роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від військової служби, без поважних причин 11 квітня 2022 року самовільно залишив військову частину до 06 червня 2022 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
В обґрунтування своїх вимог захисник зазначає, що апеляційний суд попри заявлене захисником клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку з перебуванням його підзахисного на лікуванні, необґрунтовано не визнав причини неприбуття його підзахисного та захисника поважними, відмовив у задоволенні клопотання і розглянув кримінальне провадження як за відсутності захисника, так і обвинуваченого, чим порушив право ОСОБА_7 на захист та справедливий судовий розгляд.
Також захисник вказує,що апеляційний суд належним чином не перевірив доводів його апеляційної скарги щодо відсутності в оскаржуваному вироку відображення позиції прокурора про необхідність застосування до ОСОБА_7 положень статей 69, 75 КК України.
Окрім того, апеляційний суд без наведення відповідних мотивів залишив без задоволення апеляційну скаргу, в якій сторона захисту вказувала на підстави для зміни вироку місцевого суду та пом`якшення покарання із застосуванням положень статей 69, 75 КК України.
Вказує, що діяння ОСОБА_7 було вчинено до внесення змін Законом України № 2839-IX від 13 грудня 2022 року, яким встановлена заборона на застосування положень ст. 75 КК України до злочинів, зокрема, передбачених ст. 407 КК України, тому суди могли застосувати положення ст. 75 КК України.
У запереченні прокурор просить касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Також на адресу Верховного Суду надійшло клопотання від захисника ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та закриття кримінального провадження.
Сервіси для юристів