Постанова ВГСУ від 03.08.2016 року у справі №924/1968/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 924/1968/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

суддів:Полянського А.Г. (доповідач), Мачульського Г.М., Коробенко Г.П., розглянувши касаційну скаргу СТОВ "Славутич"на постановувід 25.05.2016

Рівненського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Хмельницької області № 924/1968/15за позовом СТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро"до СТОВ "Славутич", Виробничий сільськогосподарський кооператив "Шпичинці"проСтягнення 74 021,70 грн.за участю представників сторін:

позивача - Бундз Т.В. дов. від 01.11.2015 р.,

відповідача - не з"явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.03.2016 р. (суддя - Вибодовський О.Д.) позов задоволено частково. Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич", на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" 1 950,00 грн. пені, 15 274 грн. штрафу, 5 767,81 грн. 36% річних та 33 806,74 грн. курсової різниці. Обов'язок Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" зі сплати 1 950,00 грн. пені, 15 274,00грн. штрафу, 5 767,81грн. 36% річних та 33 806,74грн. курсової різниці є солідарним (інший солідарний боржник Виробничий сільськогосподарський кооператив "Шпичинці". Стягнуто з виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" 1 950,00 грн. пені, 15 274 грн. штрафу, 5 767,81 грн. 36% річних та 33 806,74 грн. курсової різниці. Обов'язок виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" зі сплати 1 950 грн. пені, 15 274 грн. штрафу, 5 767,81 грн. 36% річних та 33 806,74 грн. курсової різниці є солідарним (інший солідарний боржник сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Славутич"). У решті позову відмовлено. Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" 609 грн. відшкодування судового збору. Стягнуто з виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" 609 грн. відшкодування судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 р. (судді - Олексюк Г.Є., Сініцина Л.М., Гулова А.Г.) рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.03.2016 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, СТОВ "Славутич" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (постачальником) та СТОВ "Славутич" (покупцем) укладено договір поставки № 94-03/14 ХМ від 25.04.2014 р., відповідно до умов якого в строки, визначені договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця засоби захисту рослин, біопрепарати, регулятори росту рослин та/або мікродобрива (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість (п. 1.1.)

Згідно з п. 1.2. договору, найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару загальна, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях - додатках до договору, які є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до п. 2.1. договору ціна товару вираховується, як сума вартостей усіх партій товару (згідно з відповідними специфікаціями), переданих постачальником у власність покупцю.

Згідно з п. 2.2. договору покупець проводить оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у банківській установі. Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватись сторонами в кожному конкретному випадку окремо, та відображатись у відповідних специфікаціях-додатках, які є додатками до цього договору. Як передбачено пп. 2.3.1. договору, сторони встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у гривнях.

Як передбачено п.п. 2.3.2. договору, сторони встановлюють, що постачальник визначає у видатковій накладній вартість товару із розрахунку множення грошового еквівалента ціни товару в іноземній валюті вказаній в додатках до договору (специфікація), на курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дату формування видаткової накладної. Однак, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дату формування видаткової накладної, менший (нижчий) або рівний курсу, який був встановлений на день підписання специфікації, в цьому випадку вар тість товару визначається за ціною, яка була встановлена на момент підписання відповідної специфікації. Відповідно до пп. 2.3.3.договору, сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікація) на курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на банківський день фактичної оплати покупцем ціни товару (її неоплаченої частини). Однак, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на банківський день фактичної оплати покупцем ціни товару (її неоплаченої частини), менший (нижчий) або рівний курсу, який був визначений у видатковій накладній на товар, який оплачується, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент формування видаткової на кладної.

Згідно п. 2.8. договору, у випадку порушення покупцем більше 30 календарних днів строку оплати за товар, вказаного в відповідній специфікації-додатку, постачальник має право відмовити у подальшій поставці товару та вважається, що строк опла ти за товар, поставлений раніше, відповідно до умов даного договору настав. При цьому, покупець зобов'язаний оплатити в повному розмірі за поставлений товар протягом 3 банківських днів з моменту отримання вимоги постачальника.

В свою чергу Розділом 3 договору визначені права та обов'язки сторін, зокрема в п. 3.2. вказано, що покупець зобов'язаний, зокрема: прийняти товар в строки, які вказані в специфікаціях; оплатити вартість товару в термін(и), вказані в додатках (специфікаціях), враховуючи при цьому умови п. 2.3. та п.2.8 цього договору. При перерахуванні коштів обов'язково вказувати в платіжному документі номер і дату укладення цього договору. У випадку відсутності в платіжному документі цих реквізитів, постачальник самостійно ви - зазначає порядок та напрями зарахування отриманих сум в погашення будь-яких існуючих зобов'язань покупця перед постачальником. Виконання обов'язку покупця з оплати товару може забезпечуватись договорами застави, договорами поруки, іншими видами забезпечення виконання зобов'язань.

Розділом 7 договору встановлена відповідальність сторін, де в п.п. 7.2. вказано, що покупець несе відповідальність: за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної обліко вої ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати; за відмову від приймання товару, зазначеного у додатках до даного договору, від постачальника, якщо це не пов'язано з умовами зазначеними в п. 4.1., п. 4.3. даного договору, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі двадцять п'ять відсотків вартості даного товару, зазначеної у відповідній графі додатків до даного договору; відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов'язання, покупець зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та тридцять шість відсотків річних від простроченої (неоплачуваної) суми; у разі повернення покупцем належним чином прийнятого товару постачальнику, постачальник може прийня ти такий товар за вирахуванням тридцяти відсотків від початкової вартості поставленого товару, який підлягає пове рненню.

Відповідно до п. 7.3. договору сплата неустойки, встановленої на випадок прострочення або іншого неналежного виконання обов'язків, та відшкодування збитків, спричинених неналежним виконанням умов даного договору, не звільняє винну сторону від виконання своїх обов'язків заданим договором.

Згідно з п. 7.4. договору строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за цим договором не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 ГК України. Штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язань за цим договором нараховуються до моменту належного виконання відповідного зобов'язання. До вимог про стягнення штрафних санкцій за цим договором не застосовується строк спеціальної позовної давності, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України. Кредитор за зобов'язанням, що порушене, може звернутися до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій за цим договором в межах строку загальної позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України. Сторони дійшли згоди, що за прострочення виконання зобов'язання за даним договором строк позовної давності припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання повинно було бути виконане.

Відповідно до Додатків до Договору поставки № 94-03/14 ХМ від 25.04.2014 року сторони погодили курс долара США на день підписання Договору поставки та додатків до нього становив:

Додаток №1 по курсу - 12,10 грн./долар США; Додаток №2 по курсу - 17,00 грн./Євро; Додаток №3 по курсу - 17,00 грн./Євро; Додаток №4 по курсу - 17,00 грн./Євро; Додаток №5 по курсу 12,10 грн./долар США; Додаток №6 по курсу - 12,00 грн./долар США; Додаток №7 по курсу 12,00 грн./долар США; Додаток №8 по курсу - 16,60 грн./Євро; Додаток №9 по курсу - 11,95 грн./долар США.( а.с.12-19).

Згідно представленого розрахунку, який додається розмір курсової різниці (проіндексована вартість поставленого товару) яка підлягає сплаті на дату підготовки позову становить - 33 806,74 грн.

25 квітня 2014 року сторони підписали Додаток №1 до Договору № 94-03/14 ХМ від 25 квітня 2014 року, 21.05.2014р., Додаток №2 до Договору № 94-03/14 ХМ від 25 квітня 2014 року, 24.05.2014р. Додаток №3 до Договору № 94-03/14 ХМ від 25 квітня 2014року, 27.05.2014р. Додаток №4 до договору №94-03/14 ХМ від 25 квітня 2014 року, 28.05.2014р. Додаток №5 до Договору №94-03/14 ХМ від 25 квітня 2014 року, 07.06.2014р. Додаток №6 до Договору №94-03/14 ХМ від 25 квітня 2014 року, 07.06.2014 р. Додаток №7 до Договору №94-03/14 ХМ від 25 квітня 2014 року, 07.06.2014р. Додаток №8 до Договору №94-03/14 ХМ від 25 квітня 2014 року, 17.06.2014р. Додаток №9 до Договору №94-03/14 ХМ від 25 квітня 2014 року, яким встановили назву товару, кількість, ціну, загальну вартість товару, терміни поставки та календарний графік платежів.