Постанова ВГСУ від 03.08.2016 року у справі №916/3164/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 916/3164/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача), Кондратової І.Д., Черкащенка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 року у справі № 916/3164/14 за позовом державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" до Одеської митниці ДФС, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 130 720,21 грн. у зв'язку з порушенням зобов'язання із здійснення платежів за період з квітня 2013 року по червень 2014 року на підставі договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та комунальні послуги від 23.05.2011 року № 34 К.

У жовтні 2015 року позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 266 328,97 грн. за період з квітня 2013 року по вересень 2015 року.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2015 року було скасовано рішення господарського суду Одеської області від 08.12.2014 року, залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року, про відмову в позові, та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.11.2015 року (судді: Панченко О.Л., Зайцев Ю.О., Рога Н.В.) позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 266 328,97 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 року (судді: Величко Т.А., Бєляновський В.В., Поліщук Л.В.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та в позові відмовити.

Відзиви на касаційну скаргу від позивача та третьої особи до суду не надходили.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю його представника в розгляді іншої судової справи та територіальною віддаленістю Вищого господарського суду України не підлягає задоволенню відповідно до вимог ст. 1117 ГПК України, якою визначено межі перегляду справи в касаційній інстанції.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 23.05.2011 року між ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" (балансоутримувач) та Південною митницею (орендар) було укладено договір № 34К, за умовами якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт у будинку складу ХАРД загальною площею 3 341 кв.м, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором. Орендар користується приміщенням (відсік №1) площею 1031,8 м2 для зберігання затриманих предметів згідно з протоколами про порушення митних правил на митному посту "Ізмаїл" (пункти 1.1, 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1 договору орендар відшкодовує балансоутримувачу вартість експлуатаційних витрат та комунальних послуг (додаток №1).

У пункті 2.2 вказано ціну договору (вартість експлуатаційних витрат та комунальних послуг) - 14 936, 83 грн., з них відшкодування експлуатаційних витрат - 14 040,72 грн., відшкодування витрат за використану електроенергію - 896, 11 грн.

Згідно з п.п. 3.1 - 3.4, 3.7 договору оплата здійснюється орендарем згідно з виставленим балансоутримувачем рахунком-фактурою та актом виконаних робіт.

Відшкодування експлуатаційних витрат та комунальних послуг балансоутримувачу орендарем оформлюється шляхом підписання сторонами акту виконаних робіт.

Підписання сторонами (їх повноважними представниками) акту виконаних робіт є підтвердженням відсутності претензій сторін одна до одної.

Оплата за даним договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок балансоутримувача.

У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконану роботу здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання орендарем бюджетного призначення на фінансування відповідних послуг на свій реєстраційний рахунок.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 договору розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від розміру витрат і визначається розрахунком щомісячних платежів за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача. У разі змін цін та тарифів, в тому числі нормативних і централізованих, сума комунальних платежів змінюється на підставі діючих калькуляцій.

За змістом пп. 4.1.2 та 4.1.3 п. 4.1 договору балансоутримувач зобов'язується надавати комунальні послуги за діючими розцінками та тарифами та інформувати про зміни витрат на утримання будівлі Складу та тарифу на послуги.

Пунктом 8.1 договору його строк встановлено до 31.12.2011 року; за відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну цього договору за місяць до закінчення строку договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах (пункт 8.4 договору).

В матеріалах справи відсутні докази надсилання або надання сторонами одна одній заяв про припинення дії договору від 23.05.2011 року № 34К, отже останній є чинним.