ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2016 року Справа № 913/337/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Данилова Т.Б. (доповідач)
судді: Данилова М.В., Корсак В. А.
розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 30.05.2016р. у справі господарського суду№913/337/16 Луганської областіза позовомПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна"доКП "Лисичанськтепломережа"про за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення 4 232 240,29 грн. Прокофьєва Л.В., дов.№14-76 від 21.04.2016 Дядько Г.П.. дов.№2 від 04.01.2016 Глушков Г.В. дов.№3 від 04.01.2016
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2016 року ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" про стягнення боргу за договором купівлі-продажу природного газу №2288/14-КП-20 від 28.01.2014 в сумі 2268350,81грн., пені в сумі 355444,10грн., 3% річних в сумі 103991,68грн., інфляційних втрат в сумі 1504453,70грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 04.04.2016 ( суддя Секірський А.В.), залишеним без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2016 (головуючого судді Бойченка К.І., суддів Чернота Л.Ф., Стойка О.В.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача борг в сумі 2268350,81грн., пеню в сумі 145139,98грн., 3 % річних в сумі 103976,28грн., інфляційні втрати в сумі 1272581,69грн., а також судовий збір. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із судовими рішеннями в частині відмови у стягненні пені в сумі 210304,12грн., ПАТ НАК "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення в оскаржуваній частині скасувати та прийняти нове, яким стягнути з КП "Лисичанськтепломережа" 210304,12грн. пені, в решті судові рішення залишити без змін.
Касаційна скарга вмотивована тим, що на взаємовідносини сторін мораторій на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями не розповсюджується, а Закон України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" застосований судами попередніх інстанцій безпідставно.
Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 28.01.2014 між ПАТ НАК "Нафтогаз України" як продавцем, та КП "Лисичанськтепломережа" як покупцем укладений договір №2288/14-КП-20 про купівлю-продаж природного газу (далі - Договір), згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору.
Відповідно до п.1.2 Договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ).
Згідно з п.3.3 Договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла обліку газу покупця.
У пункті 5.2 Договору визначена ціна за 1000 куб. м газу і встановлені податок на додану вартість, збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифи на транспортування, розподіл та постачання газу, додаткові нарахування.
Сторонами вносились зміни у пункт 5.2 Договору, а саме підписані Додаткові угоди №1 від 28.04.2014, №2 від 23.05.2014, №3 від 10.06.2014, №4 від 15.09.2014, №5 від 04.11.2014, якими змінювалась ціна газу.
Згідно з п.6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 7.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.
Відповідно до п.7.2 Договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього Договору, покупець у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
На виконання умов Договору позивач ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у січні-лютому, листопаді-грудні 2014 року поставив природний газ відповідачу КП "Лисичанськтепломережа" за Договором на загальну суму 2359256,83грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані та скріплені печатками сторін.
Відповідач КП "Лисичанськтепломережа" за поставлений природний газ розрахувався частково - лише в сумі 90906,02грн., у зв'язку з чим утворилась заборгованість 2268350,81грн., на яку ПАТ "НАК "Нафтогаз України" нарахував пеню в сумі 355444,10грн., 3 % річних в сумі 103991,68 грн., інфляційні втрати в сумі 1504453,70грн. згідно з умовами Договору та приписами ст.625 ЦК України, що стало підставою для звернення ПАТ "НАК "Нафтогаз України" з позовом до господарського суду.
Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з приписів статей 525, 526 ЦК України, якими встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.712 ЦК України, яка кореспондується із ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Оскільки КП "Лисичанськтепломережа" свого обов'язку з оплати поставленого природного газу за договором не виконало, суди попередніх інстанцій дійшли підставного висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основний борг у сумі 2268350,81 грн.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач ПАТ "НАК "Нафтогаз України" розрахував 3% річних за загальний період з 15.02.2014р. по 15.12.2015р., розмір яких склав 103991,68грн., а також інфляційні втрати за загальний період з лютого 2014 року по листопад 2015 року в сумі 1504453,70грн. Враховуючи факт прострочення відповідачем оплати отриманого природного газу, також законними та обґрунтованими судами визнані вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат і 3% річних.
Сервіси для юристів