ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2016 року Справа № 904/10526/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Картере В.І.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"на рішенняГосподарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2016та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016у справі№ 904/10526/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"доПриватного виробничо-комерційного підприємства "Рай Рем Буд"прозобов'язання визнати грошові вимогиза участю представників сторін:
позивача: Каракоця О.Р., дов. від 31.07.2014 № 2781-К-Н-О
відповідача: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Рай Рем Буд" про зобов'язання визнати грошові вимоги за Договором банківського обслуговування від 19.04.2011 у сумі 38719,21 грн., з яких: заборгованість за кредитом 12000,00 грн., заборгованість за відсотками 11389,25 грн., заборгованість по комісії 2469,64 грн., пеня 12860,32 грн. та включити грошові вимоги в сумі 38719,21 грн. до проміжного ліквідаційного балансу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Рай Рем Буд".
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2016 у справі № 904/10526/15 (суддя Ярошенко В.І.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 (колегія суддів у складі: головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Герасименко І.М.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 у справі у справі № 904/10526/15, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 07.02.2005 за заявою Приватного виробничо-комерційного підприємства "Рай Рем Буд" між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" та відповідачем був укладений договір банківського рахунку № DNDPE6 (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач відкрив відповідачу поточний рахунок № 26009050273074 у національній валюті та здійснював його розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов Договору (п. 1.1 Договору).
Згідно із підписаною відповідачем заявою про відкриття поточного рахунку він був ознайомлений з Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах та погодився, що вимоги даної Інструкції для нього є обов'язковими.
Пунктом 2.1.6 Договору сторонами було узгоджено, що позивач приймає та виконує розрахункові документи відповідно до чинного законодавства та виключно в межах залишку грошових коштів на рахунку Відповідача, якщо інше не встановлено іншими договорами між сторонами.
Відповідно до п. 2.1.2.5 Договору у разі потреби, за вимогою відповідача позивач зобов`язується здійснювати овердрафтове обслуговування відповідача, що передбачає проведення його платіжних доручень і платежів, здійснених довіреними особами відповідача з використанням КПК, понад залишок коштів на поточному та картковому рахунках відповідача, відкритих в банку, за рахунок кредитних коштів. Порядок та умови надання відповідачу овердрафту обумовлюються в окремому договорі про надання овердрафтового кредиту.
Пунктом 2.1.2.7 Договору передбачено, що всі інші відносини між позивачем та відповідачем, не врегульовані цим Договором, вирішуються шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до Договору.
Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 у справі № 2а/0470/5553/11 припинено юридичну особу Приватне виробничо-комерційне підприємство "РАЙ РЕМ БУД", код 32741024, у зв'язку з неподанням протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону і 26.01.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про перебування останнього в стані припинення за зазначеним вище судовим рішенням. Головою комісії з припинення призначено Ребдєва О.І.
07.10.2015 позивач надіслав на адресу відповідача заяву про визнання кредиторських вимог, якою просив розглянути вимоги з оплати заборгованості за договором банківського обслуговування станом на 05.10.2015 у сумі 37127,62 грн., в тому числі заборгованість за кредитом - 12000 грн., заборгованість за відсотками - 10847,92 грн., заборгованість по комісії - 2361,64 грн., пеня - 11918,06 грн., визнати та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу.
Вважаючи, що ліквідаційна комісія відповідача ухиляється від виконання обов`язку щодо включення вимог до проміжного ліквідаційного балансу, позивач звернувся із позовом у цій справі, в якому просить визнати грошові вимоги за Договором банківського обслуговування від 19.04.2011 у сумі 38719,21 грн. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Рай Рем Буд".
Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем не було здійснено публікацію повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи, а відтак неможливо встановити чи звернувся позивач до відповідача у встановлений строк для пред'явлення кредиторських вимог.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції у повному обсязі відповідно до положень ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, не погодився із вказаним висновком суду першої інстанції, однак залишаючи без змін оскаржуване судове рішення, виходив з того, що позивач міг дізнатися відомості про перебування відповідача в стані припинення з 26.01.2015, а тому, граничний строк подачі заяв кредиторів до Відповідача сплив 26.07.2015; звернення до відповідача із заявою з кредиторськими вимогами відбулось 07.10.2015, тобто з пропуском строку для заявлення кредиторських вимог; заява відповідача про відкриття поточного рахунку від 07.02.2005 не містить згоди з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а наданий позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг не містить ані дати затвердження, ані документу, яким затверджений; позивачем не доведено укладення із відповідачем договору на кредитування, яким узгоджені умови кредиту, відсотки за користування кредитом, комісія, пеня, тощо; банком не доведено отримання відповідачем спірних грошових коштів.
За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що нарахована банком заборгованість у сумі 38719,21 грн. є недоведеною, а вимоги банку щодо визнання вказаних вимог та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу відповідача є безпідставними.
Однак, зазначені висновки господарських судів не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
Згідно положень ч. 2 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.
Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).
Частиною 1 ст. 110 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.
Сервіси для юристів