Постанова ВГСУ від 03.06.2015 року у справі №22/150

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 року Справа № 22/150

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Владимиренко С.В.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 березня 2015 року у справі № 22/150 Господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут", м. Київ, до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ, про стягнення грошових коштів,

представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином,

в с т а н о в и в:

У березні 2009 року позивач ПАТ "Український нафтогазовий інститут" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПАТ "Укрнафта" про стягнення 83 975,01 грн. заборгованості за договором № 44-Р від 15.11.2005.

Вказував, що 15.11.2005 між ним (виконавець) та відповідачем (замовник) був укладений Договір на розроблення науково-технічної продукції, згідно якого замовник доручив, а виконавець зобов'язувався за геологічним завданням, затвердженим замовником, розробити і передати геолого-економічну оцінку Західно-Вільшанського Нафтогазового родовища, а замовник - прийняти на оплатити вказані роботи на визначених договорами умовами.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, останній просив стягнути із відповідача 49 560,00 грн. основного боргу, 4 183,41 грн. 3% річних та 30 231,60 грн. інфляційних нарахувань.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 листопада 2014 року у справі № 22/150 (суддя Котков О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 березня 2015 року (колегія суддів у складі: Федорчука Р.В. - головуючого, Майданевича А.Г., Лобаня О.І.), позов задоволено частково.

Постановлено стягнути із ПАТ "Укрнафта" на користь ПАТ "Український нафтогазовий інститут" 49 560,00 грн. основного боргу, 3 702,74 грн. 3% річних та 24 481,46 грн. інфляційних нарахувань.

В іншій частині позову відмовлено.

Судові акти мотивовані посиланнями на порушення відповідачем зобов'язання в частині своєчасної оплати виконаних на його замовлення робіт, що є підставою для покладення на нього обов'язку по сплаті боргу, інфляційних втрат та 3% річних. Відхиляючи заперечення відповідача з посиланням на відсутність у нього заборгованості перед позивачем у зв'язку із проведенням зарахування зустрічних однорідних вимог, суди попередніх інстанцій вказали на їх необгрунтованість та безпідставність.

Судові акти в частині відмови у задоволенні позовних вимог мотивовані посиланнями на невірно виконаний позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, що підлягають до стягнення із відповідача.

У касаційній скарзі ПАТ "Укрнафта", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 598, 601 ЦК України, ч. 3 ст. 203 ГК України та ст.ст. 33, 34 ГПК України, - просить скасувати постановлені у справі судові акти з прийняттям у справ нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 15.11.2005 між ВАТ "Укрнафта" (замовником) та ВАТ "Український газовий інститут" (виконавцем) був укладений Договір № 44-Р на розроблення науково-технічної продукції, згідно якого замовник доручив, а виконавець зобов'язувався за геологічним завданням, затвердженим замовником, розробити і передати геолого-економічну оцінку Західно-Вільшанського Нафтогазового родовища, а замовник - прийняти на оплатити вказані роботи на визначених договорами умовами.

Згідно п. 3.3. вказаного договору передача виконаних робіт замовникові проводиться на основі акту здавання-приймання робіт.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що за виконану роботу замовник відповідно до протоколу погодження договірної ціни (додаток № 3 до договору) перераховує виконавцеві 115 200,00 грн. (разом з ПДВ).

Відповідно до п. 2.2. договору оплата здійснюється поетапно, згідно акту здавання-приймання робіт. Замовник проводить розрахунок з виконавцем за надані послуги на протязі 10 днів з часу підписання акту здачі-приймання робіт.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивач виконав роботи по розробці науково-технічної продукції "Геолого-економічна оцінка Західно-Вільшанського нафтогазового родовища", що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями двосторонньо підписаних та скріплених печатками підприємств актів здавання - приймання робіт від 19.05.2006 № 133-Р (етапи 1-3) на суму 26 160,00 грн. та № 134 - Р (етапи 5, 6) на суму 23 400,00 грн.