ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2014 року Справа № 913/1191/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників:прокуратуриКозакова І.М. - прокурор відділу Генеральної прокуратури Українипозивачівне з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)третьої особине з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Луганської міської ради та Виконавчого комітету Луганської міської радина постановувід 26.03.2014 р. Донецького апеляційного господарського судуу справі№ 913/1191/13 господарського суду Луганської областіза позовомПрокурора м. Луганська в інтересах держави в особі 1) Виконавчого комітету Луганської міської ради; 2) Луганської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно - будівельне управління № 1"третя особаГоловне управління Держземагентства у Луганській областіпровнесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно - будівельне управління № 1"до Виконавчого комітету Луганської міської радипровизнання недійсним договору № 1411 на право тимчасового використання землі (у тому числі на умовах оренди) від 11.04.1996 р. В С Т А Н О В И В :
У квітні 2013 року Прокурор м. Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до ТОВ "Ремонтно - будівельне управління № 1" про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 1411 від 11.04.1996 р. (державна реєстрація від 19.04.1996 р.), зі змінами до нього, щодо земельної ділянки площею 0,0181га під розміщення виробничих будівель заводу, а саме:
- викласти пункт 2.1 розділу 2 "Плата за землю" договору у новій редакції: "2.1 Годовая арендная плата устанавливается в размере земельного налога с применением к нему договорного коэффициента 3";
- доповнити розділ 2 договору "Плата за землю" новим пунктом 2.2 наступного змісту: "2.2 Годовая арендная плата за землю уплачивается арендатором в денежной безналичной форме ежемесячно на протяжении 30 календарних дней, следующих за последним календарным днем отчетного месяца на расчетный счет, реквизиты которого арендатор уточняет у арендодателя или в уполномоченном им органе";
- в абзаці 4 підпункту а) пункту 3.1. розділу 3 договору "Права и обязанности сторон" слова: "экономической оценки земель" змінити на слова "нормативной денежной оценки земель г. Луганська";
- викласти абзац 11 підпункту б) пункту 3.2 розділу 3 договору "Права и обязанности сторон" в новій редакції: "Своевременно вносить обусловленную договором арендную плату за землю. В случае невнесения арендной платы в сроки, определенные данным договором на право временного пользования землей (в том числе на условиях аренды), с арендатора взимается пеня в размере пени, предусмотренной действующим законодательством, за несвоевременную уплату земельного налога от неуплаченной суммы за каждый день просрочки".
Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 632, 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, статей 21, 30 Закону України "Про оренду землі", норми Земельного та Податкового кодексів України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обґрунтовані тим, що у зв'язку із законодавчою зміною граничного розміру орендної плати за землю усі договори оренди землі повинні відповідати вимогам чинного законодавства, і річний розмір орендної плати за землю не повинен бути меншим трикратного розміру земельного податку, у зв'язку з чим з метою приведення договору, укладеного з ТОВ "Ремонтно - будівельне управління № 1", Луганською міською радою листом від 25.09.2012 р. № 01/03-13/5703/0/2-12 відповідачу була направлена пропозиція щодо внесення змін до договору з проектом додаткової угоди, від підписання якої відповідач відмовився надіславши лист № 2 від 03.01.2013 р., що стало підставою для звернення до суду.
У відзиві на позовну заяву ТОВ "Ремонтно - будівельне управління № 1" просило відмовити у її задоволенні вказуючи, зокрема, на те, що у нього у користуванні відсутня земельна ділянка, яка йому передавалась за спірним договором № 1411 від 11.04.1996 року (реєстрація 19.04.1996 р.), а також посилаючись на укладення стосовно однієї й тієї же земельної ділянки договору № 818 від 16.05.1995 р. на право тимчасового користування на умовах оренди земельної ділянки.
Ухвалою господарського суду від 23.04.2013 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держземагентства у Луганській області.
Рішенням господарського суду Луганської області від 13.06.2013 р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.08.2013 р., позовні вимоги задоволені в повному обсязі, внесені зміни до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), укладеного між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та ТОВ "Ремонтно-будівельне управління № 1" у простій письмовій формі 11.04.1996 р., державна реєстрація від 19.04.1996 р. № 1411, зі змінами та доповненнями до нього, в редакції, викладеній прокурором у позовній заяві.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2013 р. рішення та постанова у даній справі скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи ТОВ "Ремонтно-будівельне управління № 1" було подано до господарського суду зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 1411 від 11.04.1996 р., яка ухвалою суду від 19.11.2013 р. була прийнята до розгляду (том 2 а.с. 60-64, 92-93).
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що рішення Луганської міської ради № 157 від 21.03.1996 р., яке відображене у спірному договорі як підстава його укладення, передбачало лише припинення права користування частиною земельної ділянки та внесення змін до іншого договору оренди земельної ділянки № 818 від 16.05.1995 р., укладеного між сторонами, тобто як зазначав позивач за зустрічним позовом, вказаний договір № 1411 від 11.04.1996 р. укладений за відсутності відповідного рішення Луганської міської ради.
Крім того, ТОВ "Ремонтно-будівельне управління № 1" також вказувало, що договір № 1411 від 11.04.1996 р. згідно рішення Луганської міської ради № 56/1 від 02.02.2001 р. було розірвано за взаємною згодою сторін, а товариству було видано державний акт на право постійного користування землею, який на час розгляду даної справи ніким не оспорений, не скасований та є чинним.
Позивач за зустрічною позовною заявою зазначав, що згідно свідоцтва про право власності № 835389, технічного паспорту, плану - схеми земельної ділянки, акта визначення межі земельної ділянки в натурі та кадастрового плану, земельна ділянка розташована за адресою товариства - вул. Краснодонська, 1"м", а договір № 1411 від 11.04.1996 р. укладався на земельну ділянку, розташовану за адресою: вул. Краснодонська, 1, і з 2009 р. земельна ділянка, на якій розташоване нежитлове приміщення ТОВ "Ремонтно-будівельне управління № 1" знаходиться за адресою: вул. Краснодонська, 1"м", при цьому, за адресою вул. Краснодонська, 1 Луганською міською радою зареєстровані інші підприємства, у яких на праві власності зареєстровані нежитлові приміщення.
Прокурор Луганської області у запереченнях на зустрічну позовну заяву просив відмовити у її задоволенні, вказуючи на необґрунтованість посилань товариства на розірвання спірного договору № 1411 від 19.04.1996 р. згідно рішення виконкому міської ради № 56/1 від 02.02.2001 р., оскільки вказане рішення було визнано недійсним рішенням господарського суду Луганської області від 21.08.2003 р. у справі № 15/171н, тобто державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЛГ № 002813/4 виданий на виконання рішення, яке визнане недійсним.
Прокурор також вказував на те, що рішенням виконкому Луганської міської ради № 102/4 від 27.04.2010 р. була присвоєна нова адреса об'єкту нерухомого майна - нежитловому приміщенню площею 31 кв.м. по вул. Краснодонській, 1"м" (замість вул. Краснодонська, 1 - м. Луганськ, вул. Краснодонська, б. 1"м", нежитлове приміщення № 1 ) з посиланням на договір купівлі - продажу від 15.04.2009 р. 8/100 часток адміністративної будівлі та на договір про поділ нерухомого майна від 22.03.2010р., яким припинена спільна власність на частину адмінбудівлі по вул. Краснодонська, 1"м" та набута товариством частика 8/100 площею 31 кв.м. окремого виділеного об'єкта нерухомого майна, і ніякі зміни до договору на право тимчасового користування землею в частині зміни адреси не вносились, а подальші зміни вносились у договір відносно земельної ділянки по вул. Краснодонська, 1, зокрема, щодо площі земельної ділянки.
Виконавчий комітет Луганської міської ради у відзиві на зустрічну позовну заяву вказував, що товариством не обґрунтовано з посиланням на законодавство, яке діяло на момент укладення оспорюваного договору, в чому полягає невідповідність договору вимогам закону.
При цьому, посилання позивача за зустрічним позовом на розірвання спірного договору № 1411 від 11.04.1996 р. за взаємною згодою сторін шляхом прийняття виконкомом рішення № 56/1 від 02.02.2001 р. є безпідставними у зв'язку із скасуванням вказаного рішення виконкому рішенням суду у 2003 році, після якого, як зауважував відповідач за зустрічним позовом, до оспорюваного договору № 1411 вносились зміни, зокрема додатковими угодами від 11.04.2006 р., від 04.11.2011 р., які без заперечень та зауважень підписувались товариством та реєструвались у встановленому порядку.
В свою чергу, дійсність вказаного договору № 1411 підтверджується і рішенням господарського суду Луганської області від 04.07.2012 р. у справі № 19/5014/1670/2012(18/163/2011), залишеним без змін судом апеляційної інстанції, у якому стягнуто з ТОВ "Ремонтно-будівельне управління № 1" заборгованість з орендної плати за період з 01.07.2009 р. по 31.07.2011 р. на підставі договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 1411 від 11.04.1996 р.
Виконавчий комітет у відзиві також посилаючись на приписи пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, статті 71, 75, 80 Цивільного кодексу УРСР (1963 р.) та положення пункту 2.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вказував на пропуск позивачем за зустрічним позовом строку позовної давності, який сплинув у 1999 році (том 2 а.с. 130).
Рішенням господарського суду Луганської області від 18.12.2013 р. (суддя Зюбанова Н.М.) у задоволенні первісного позову відмовлено.
Визнано недійсним договір № 1411 на право тимчасового використання землею (у тому числі на умовах оренди) від 11.04.1996 /державна реєстрація 19.04.1996 № 1411/, підписаний виконавчим комітетом Луганської міської ради та ТОВ "Ремонтно-будівельне управління № 1" та припинено зобов'язання за вказаним договором на майбутнє.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що прокурором та позивачами не доведено існування відповідного рішення компетентного органу на виділення земельної ділянки ТОВ "Ремонтно-будівельне управління № 1" для розміщення виробничих будівель та споруд по вул. Краснодонська, 1, яке необхідно для укладання договору № 1411 від 11.04.1996 р. на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), до якого за первісним позовом прокурор просить внести зміни.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 1411 від 11.04.1996 (державна реєстрація від 19.04.1996) суперечив статті 19 Земельного кодексу УРСР (1990 р.), яка передбачала обов'язкове існування відповідного рішення про виділення землі, як й чинне на час розгляду справи земельне законодавство, а тому вказаний договір є недійсним із припиненням його на майбутнє, виходячи з приписів статей 48 та 59 Цивільного кодексу УРСР, у зв'язку з чим дійшов висновку про відсутність підстав для внесення змін до такого договору, відмовивши у задоволенні первісного позову.
Сервіси для юристів