Постанова ВГСУ від 03.06.2014 року у справі №911/3556/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року Справа № 911/3556/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В. (доповідач)

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОРЕМТЕХНІКА", м. Біла Церква Київської області,

на рішення господарського суду Київської області від 10.12.2013

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2014

у справі № 911/3556/13

за первісним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - Підприємець), АДРЕСА_1,

до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОРЕМТЕХНІКА" (далі - Товариство), м. Біла Церква Київської області,

про стягнення 96 000, 00 грн.

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОРЕМТЕХНІКА" (далі - Товариство), м. Біла Церква Київської області,

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі -Підприємець), АДРЕСА_1,

про визнання недійсним договору.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Підприємця - ОСОБА_3 предст. (дов. від 23.07.2013)

Товариства - Парадна Т.Ю. предст. (дов. від 21.10.2013)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Підприємець звернулася до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 101 655,00грн. заборгованості (з них: 85 800,00грн. орендної плати за оренду приміщення, 15 855,00грн. орендної плати за землю) за оренду нежитлового приміщення згідно з умовами договору оренди нежитлового приміщення від 01.03.2012 №01/03-12.

Зустрічний позов Товариства заявлено про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 01.03.2012 №01/03-12, обґрунтовано посиланням на приписи частини третьої статті 238, статті 215, частин першої, п'ятої статті 203, статті 232 Цивільного кодексу України та недосягненням сторонами договору згоди щодо усіх його істотних умов.

Рішенням господарського суду Київської області від 10.12.2013 (суддя Саванчук С.О.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 (судді Кропивна Л.В. - головуючий, Ільєнок Т.В., Корсакова Г.В.) первісний позов задоволено частково: стягнуто з Товариства на користь Підприємця 85 800,00грн. боргу з орендної плати за приміщення, 1716,00грн. судового збору. У задоволенні решти вимог за первісним позовом відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Прийняті судові рішення зі справи з посиланням, зокрема, на приписи статей 525, 526, 530, 610, 762 Цивільного кодексу України, статті 13, 15 Закону України "Про оренду землі" мотивовано, у частині вирішення спору за первісним позовом, неналежним виконанням Товариством зобов'язань із внесення оплати за оренду приміщення та відсутністю правових підстав для стягнення з Товариства орендних платежів за землю. У частині вирішення спору за зустрічним позовом судові рішення із посиланням, зокрема, на приписи статей 97, 203, 204, 207, 215 Цивільного кодексу України, мотивовано відсутністю правових підстав для визнання договору недійсним.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічного позову. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- сторонами укладено договір оренди нежитлового приміщення від 01.03.2012 №01/03-12 (далі - Договір), відповідно до умов якого Підприємець як орендодавець, зобов'язалася передати Товариству як орендарю у строкове платне користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 374,7кв. м. та земельну ділянку;