Постанова ВГСУ від 03.03.2016 року у справі №915/1275/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 року Справа № 915/1275/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач)суддівГрека Б.М, Васищака І.М.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" від позивача: 1.Пронь Д.С.; 2.Волик В.М. від відповідача: Макарчук Д.І. від третьої особи: не з'явилисьна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 року у справі№ 915/1275/15за позовомПублічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"доМиколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету Українитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Споживче товариство водокористувачів "Кінбурн - Аква"провизнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.05.2015 року № 17-ріш.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (далі позивач) звернулось з позовом до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії відповідача від 27.05.2015 року № 17-ріш. (далі Рішення).

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2015 року позовні вимоги задоволені. Було визнано недійсним та скасоване Рішення.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що припинення дії договору від 26.04.2010 року № 42/437 (далі Договір), укладеного сторонами у справі, в зв'язку із закінченням строку його дії та направлення пропозиції з боку позивача укласти новий договір про постачання електричної енергії, є договірними правовідносинами двох суб'єктів господарювання. При прийнятті оскаржуваного Рішення відповідачем застосовано норми Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі Закон) до правовідносин, що ним не регулюються. Суд дійшов висновку про неповне з'ясування відповідачем обставин справи, що є підставою для визнання цього Рішення недійсним відповідно до ст. 59 Закону.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 року апеляційна скарга відповідача була задоволена, рішення суду першої інстанції скасовано та прийняте нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що одностороння відмова від виконання умов Договору укладеного між позивачем та Споживчим товариством водокористувачів "Кінбурн - Аква" (далі третя особа), в зв'язку із закінченням строку його дії та направлення пропозиції з боку позивача укласти договір про постачання електричної енергії свідчить про наявність переддоговірних розбіжностей двох суб'єктів господарювання, про те не дає права позивачу, за відсутності альтернативних джерел отримання споживачем електричної енергії, припиняти постачання електричної енергії третій особі.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 року, а рішення суду першої інстанції, прийняте по даній справі - 01.10.2015 року, залишити без змін.

В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

До матеріалів справи (а.с. 29- 45) залучений Договір, який було укладено між позивачем та третьою особою у 2010 році.

Предметом вказаного Договору є продаж позивачем електричної енергії третій особі для забезпечення потреб електроустановок третьої особи з дозволеною потужністю 5,5 кВт., а тертя особа оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 9.4 Договору (абз.1 та 2) передбачено, що він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2010 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік якщо за місяць до закінчення дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь - якої із сторін у порядку визначеному законодавством України.

24.11.2014 року позивачем на адресу третьої особи було надіслано проект договору про постачання електричної енергії № 42/437 від 14.11.2014 року. В своєму листі від 24.11.2014 року № 33/45, який було направлено на адресу третьої особи 24.11.2014 року позивачем повідомлялось про те, що позивач відповідно до п. 9.4 Договору попереджає про припинення його дії з 01.01.2015 року, направляє на адресу третьої особи проект договору з додатками.

До матеріалів справи залучено копію листа третьої особи (а.с.26) на адресу позивача від 11.12.2014 року № 17, в якому зазначено, що третя особа відхиляє пропозиції позивача (щодо припинення дії Договору та укладання нового договору).

До матеріалів справи (а.с. 70-71) залучені копії заяв третьої особи до відповідача про порушення (на його думку) позивачем антимонопольного законодавства. У вказаних заявах третя особа зазначає про те, що позивач, як монополіст зловживав монопольним становищем по відношенню до нього з моменту укладання Договору і продовжує зловживати, примушуючи укласти договір на невигідних для третьої особи умовах. Третя особа, в своїй заяві (а.с.71) стверджує, що при наявності електроустановок споживача Договір не може бути припиненим, а може бути лише зміненим.

Саме в зв'язку із зверненням третьої особи, відповідачем розпочато справу № 1-26.213/05-215.

27.05.2015 року у справі № 1-26.213/05-2015 відповідачем було прийняте оспорюване Рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу (а.с.10-18).

В резолютивній частині оспорюваного Рішення, позивач визнаний таким, що займав монопольне становище на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом в межах території Миколаївської області (п.1); визнані дії, які полягають у позбавленні з 01.01.2015 року третьої особи послуг з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом відключення електроустановок третьої особи від енергопостачання в умовах, коли третя особа бажає купувати цей товар і не має альтернативи у забезпеченні даною послугою з боку інших суб'єктів господарювання, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.2 ст. 50, п.5 ч.2 ст. 113 Закону, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку, шляхом повної відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання (п.2); за вчинення порушення визначеного у п.2 цього рішення накладено на позивача штраф у відповідності до абз. 2 ч.1, абз.2 ч. 2 ст. 52 Закону, у розмірі 50 000 грн. (п.3); зобов'язано позивача припинити порушення, визначеного у п.2 цього рішення, зокрема, відновити електропостачання третій особі в порядку передбаченому законодавством (п.4); позивача зобов'язано проінформувати відповідних керівників та персонал позивача про прийняття цього рішення, шляхом ознайомлення їх із текстом рішення, про що повідомити відповідача в 5-тиденний строк з дня виконання цього пункту рішення (п.5); зобов'язати позивача оприлюднити за власні кошти п.п. 1-5 резолютивної частини цього рішення в офіційному друкованому виданні Миколаївської облради, а саме газеті: "Рідне Прибужжя", протягом 2-х місяців з дня його отримання, з наданням відповідачу підтверджуючих документів про оприлюднення.

В Рішенні відповідача (а.с. 15) зазначено про те, що обставини щодо відповідності законодавству умов Договору, зокрема, групи та тарифу споживача за яким третя особа здійснювала оплату обленерго за постачання електричної енергії, не є предметом розгляду та дослідження у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 1- 26.213/05-2015.

В своєму Рішенні відповідач прийшов до висновку про те, що позивач займав монопольне становище на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом в межах території Миколаївської області. В своїй касаційній скарзі позивач, фактично, не оспорює цей висновок відповідача.

В Рішенні відповідача дана обґрунтована оцінка зазначеній вище обставині.

В Рішенні також надається оцінка господарським правовідносинам сторін, що стосувалися дії Договору та його розірванню (припиненню).

Відповідач, в своєму Рішенні, прийшов до висновку про те, що позивач повинен був не відмовляючись в односторонньому порядку від Договору та не припиняючи електропостачання третій особі, використовуючи передбачені чинним законодавством та договором правові механізми, привести його умови у відповідність до типового договору та інших обставин, які потребували врегулювання, зокрема, визначення тарифної групи.