ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2014 року Справа № 923/1021/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого, Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.,розглянувши матеріали касаційної
скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_4напостанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.12.2013р.у справігосподарського суду Херсонської області №923/1021/13за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доПриватного підприємства "Нива-В.Ш.", Головного управління юстиції у Херсонській областітреті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6провизнання дій неправомірними, визнання недійсними результатів прилюдних торгівза участі представників сторін:
від позивача - ОСОБА_4, ОСОБА_7;
від відповідача 1 - Бойко В.В.;
від третьої особи 2 - ОСОБА_9
від інших осіб - не з'явилися.
У С Т А Н О В И В:
02.08.2013р. фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом про визнання дій відповідачів неправомірними та визнання недійсними результатів прилюдних торгів щодо реалізації належного йому комплексу нежитлових будівель і споруд загальною площею 1 773,3 кв.м. та земельної ділянки загальною площею 0,8543 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1
01.10.2013р. рішенням господарського суду Херсонської області (суддя Людоговська В.В.), залишеним без змін 03.12.2013р. постановою Одеського апеляційного господарського суду (судді: Головей В.М. - головуючий, Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.) у задоволенні позову відмовлено, мотивуючи безпідставністю його вимог.
У касаційній скарзі фізична особа-підприємець ОСОБА_4 посилався на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права, тому просив скасувати судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів погоджується з доводами заявника і приходить до висновку про часткове задоволення його вимог.
Судами обох інстанцій установлено, 28.10.2008р. рішенням Білозерського районного суду Херсонської області присуджено до стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 289 667,00грн. збитків та 10 000,00грн. моральної шкоди.
30.06.2011р., на виконання зазначеного рішення, державним виконавцем проведено опис та накладено арешт на нерухоме майно, що належить підприємцю ОСОБА_4 - нежитлові будівлі та споруди загальною площею 1 773,3 кв.м. та земельна ділянка загальною площею 0,8543га по АДРЕСА_1.
15.04.2013р. винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, за висновками якого вартість визначеного майна - 1 021 497,00грн.
Згідно протоколу від 17.07.2013р. переможцем проведених прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, що належить ОСОБА_4 став фізична особа ОСОБА_6, ціна продажу майна - 1 021 597,00грн.
Відмовляючи у задоволенні позовну щодо визнання недійсними прилюдних торгів, суди дійшли висновків про дотримання вимог Закону України "Про виконавче провадження", Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.99 N 42/5, Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 N 68/5 при реалізації арештованого майна, тому вимоги позивача визнали безпідставними.
Касаційна інстанція не може погодить з такими висновками судів, якими у порушення вимог ст.43 ГПК України не надано належної правової оцінки усім обставинам справи. Судами не враховано, що реалізоване на прилюдних торгах майно - нежитлові приміщення та земельна ділянка було предметом іпотеки, укладеного 26.12.2006р. між акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (іпотекодержатель) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (іпотекодавець) іпотечного договору з метою забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язань за договором про надання не відновлювальної кредитної лінії, з кінцевим терміном повернення до 25.12.2016р. Вартість предмета іпотеки визначена у розмірі 1 364 769,00грн.
За приписами ст.1, 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Статтею 33 Закону визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Статтею 54 Закону України установлено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Звертаючись до суду з позовом, підприємець звертав увагу судів на відповідні обставини, які виключали передачу предмета іпотеки на торги для продажу з метою погашення заборгованості перед ОСОБА_5 згідно рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 28.10.2008р., ухваленого після виникнення права застави. Обтяження предмета іпотеки зареєстровані у відповідному Державному реєстрі обтяжень на нерухоме майно, заборона на відчуження цього майна, за доводами позивача, не скасована, іпотека не припинена, проте суди не досліджували питання щодо порушення оскаржуваними торгами прав і інтересів банку (іпотекодержатель) та залучення його до участі у справі.
Залишено поза увагою рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 15.08.2013р., яким визнано неправомірними дії державного виконавця щодо передачі нерухомого майна - комплексу нежитлових будівель і споруд загальною площею 1 773,3 кв.м. та земельної ділянки загальною площею 0,8543 га на прилюдні торги для реалізації, з підстав порушенням процедури оцінки цього майна, чим позбавлено боржника (підприємця ОСОБА_4.) реалізувати своє право на подання заперечень на оцінку майна. Зокрема, згідно наявного у матеріалах звіту про незалежну оцінку спірного у справі майна, складеного на підставі постанови ВДВС Суворовського РУЮ у м.Херсоні, ринкова вартість нежитлових приміщень та земельної ділянки по АДРЕСА_1 станом на 28.07.2011р. складала 4 243 394,00грн., за результатами прилюдних торгів це майно реалізовано за 1 021 597,00грн. Тому, висновки попередніх судових інстанцій щодо дотримання відповідачами вимог законодавства при реалізації належного боржнику майна не можна визнати обґрунтованими, які не відповідають обставинам справи.
Залишено поза увагою судів, без правової оцінки і клопотання Приватного підприємства "Нива-В.Ш." про припинення провадження у справі, з посиланням на те, що акт про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі - продажу майна на прилюдних торгах, тобто є правочином, при визнанні недійсним якого, особами, які беруть участь у справі є насамперед його сторони. У цій справі однією із сторін оскаржуваного правочину є переможець прилюдних торгів, яким виступає фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, тому не може бути залучена відповідачем до участі у справі, що не досліджувалось судами.
Зважаючи на викладене, повноваження касаційної інстанції, оскаржувані судові рішення підлягають скасування з направленням справи для нового розгляду, під час якого господарському суду необхідно всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін, і в залежності від установленого правильно застосувати норми матеріального та процесуального права, якими урегульовано спірні правовідносини, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задоволити частково.
Сервіси для юристів