ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2014 року Справа № 922/2961/13
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіПрокопанич Г.К.,суддівГольцової Л.А., Євсікова О.О.,розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 р. (головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.)у справі№ 922/2961/13 Господарського суду Харківської областіза позовомІноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ"доДержавного підприємства "Харківський завод шампанських вин"простягнення коштів,за участю представників:позивачане з'явились,відповідачаБолоховцев Є.О.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.10.2013 р. у справі
№ 922/2961/13 відмовлено в задоволенні позову про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 52.208.620,11 грн., в т.ч. 11.668.707,00 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном; 39.839.790,87 грн. вартості втраченого майна; 700.122,24 грн. упущеної вигоди (неодержаного прибутку).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 р. рішення Господарського суду Харківської області від 16.10.2013 р. скасовано частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 11.668.704,00 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном, 700.122,24 грн. упущеної вигоди (неодержаного прибутку). В інший частині рішення місцевого суду залишено без змін.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказану постанову в частині скасування рішення місцевого суду скасувати, а рішення місцевого суду в цій частині - залишити в силі.
Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, зокрема ст.ст. 22, 611, 612, 614, 623, 785 ЦК України, ст. 35 ГК України.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, однак представник позивача у судове засідання не з'явився. Зважаючи на те, що явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а також беручи до уваги достатність матеріалів для розгляду касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 31.10.2008 р. між Іноземним підприємством "Торговий дім "ХЗШВ" (орендодавець) та Державним підприємством "Харківський завод шампанських вин" (орендар) за результатами відкритих торгів, проведених згідно з Положенням "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 921, укладено договір оренди обладнання № 1-32/10/08 (далі - Договір) з додатком № 1 від 10.11.2008 р до Договору, відповідно до якого було встановлено зобов'язання позивача щодо передачі у тимчасове володіння відповідача обладнання, іншого майна визначеною у договорі вартістю та зобов'язано відповідача сплачувати за його використання встановлену договором орендну плату.
Відповідно до пункту 5.2 додаткової угоди № 1 від 10.11.2008 р. до Договору розмір орендних платежів визначається щомісяця з урахуванням ПДВ 20% та складає 116.687,04 грн.
Згідно з актом прийому-передачі від 31.10.2008 р. до Договору оренди обладнання № 1-32/10/08 від 31.10.2008 р. позивач передав в оренду майно відповідачу.
У пункті 8.1 Договору визначено, що після закінчення терміну оренди відповідач зобов'язався протягом 10-ти днів повернути майно, що орендується, позивачу за актом приймання-передачі.
Між сторонами 15.04.2009 р. було укладено додаткову угоду № 2 до Договору, якою було розірвано договір оренди обладнання № 1-32/10/08 від 31.10.2008 р. з 01.05.2009 р.
Після підписання додаткової угоди про розірвання договору оренди обладнання № 1-32/10/08 від 31.10.2008 р. відповідач в порушення умов пункту 8.1. даного договору протягом 10 днів з дня розірвання договору не повернув позивачу орендоване у нього майно, передане за актом прийому-передачі від 31.10.2008 р., та не склав відповідний акт зворотного прийому-передачі.
Судами встановлено, що з моменту укладання Договору оренди обладнання та до його розірвання згідно з додатковою угодою № 2 від 15.04.2009 р. відповідачем орендні платежі не сплачувались.
Позивач неодноразово надсилав на адресу відповідача листи і телеграми про повернення майна, переданого за актом прийому-передачі від 31.10.2008 р. за договором оренди обладнання № 1-32/10/08 від 31.10.2008 р., однак відповідач не надав відповіді на вищезазначені листи та телеграми, не повернув майно за договором оренди обладнання № 1-32/10/08 від 31.10.2008 р. протягом 50 місяців з моменту розірвання договору.
Судами також встановлено, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.03.2013 р. у справі № 5023/4037/12 (н. р. 5023/199/12) визнано договір оренди обладнання №1-32/10/08 від 31.10.2008 р. укладеним з 31.10.2008 р. між ІП "Торговий Дім "ХЗШВ" та ДП "Харківський завод шампанських вин", також визнано за ІП "Торговий Дім "ХЗШВ" право власності на обладнання, яке знаходяться за адресою: вул. Лозівська, 20, м. Харків, 61017, тобто на майно, що є предметом спору у даній справі.
Позивач зазначає, що відповідач, незважаючи на припинення дії Договору оренди обладнання №1-32/10/08 від 31.10.2008 р. у зв'язку з його розірванням, продовжує безоплатно користуватися орендованим майном, у зв'язку із чим позивачем нараховано відповідачу неустойку згідно зі ст. 785 ЦК України у розмірі 11.668 707,04 грн. за період з травня 2009 року по червень 2013 року.
Відповідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
При цьому місцевим судом вірно відзначено, що цивільно-правова відповідальність наступає за наявності цивільного правопорушення, яке складається з наступних елементів: наявність майнової шкоди, протиправної поведінки (дія чи бездіяльність) заподіювача; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та майновою шкодою, вина, за відсутністю хоча б одного з зазначених елементів цивільно-правова відповідальність не наступає.
Судами також встановлено, рішенням Господарського суду Харківської області від 11.04.2011 р. у справі № 57/250-09, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.08.2011 р., було відмовлено у задоволенні позовних вимог ІП "ТД "ХЗШВ" щодо витребування обладнання, переданого за договором № 1-32/10/08 від 31.10.2008 р., з незаконного володіння ДП "ХЗШВ".
Зазначеним рішенням суду встановлено відсутність вини у діях відповідача ДП "ХЗШВ" щодо повернення орендованого обладнання.
Як зазначалось вище, відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення лише у випадку виникнення у наймача обов'язку щодо повернення речі.
Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Сервіси для юристів