ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2016 року Справа № 910/11511/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Вовка І.В., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуприватного акціонерного товариства "Нові технології"на постанову та на рішенняКиївського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 року господарського суду міста Києва від 13.08.2015 року у справі господарського судуміста Києваза позовомприватного акціонерного товариства "Нові технології"допублічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Київські електричні мережі"пропро визнання недійсним рішення, в засіданні взяли участь представники:
- позивача:Коваленко О.О.,- відповідача:Козлов О.О.,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2015 року приватне акціонерне товариство "Нові технології" (далі - ПАТ "Нові технології") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Київські електричні мережі" про визнання недійсним рішення комісії ПАТ "Київенерго" по розгляду Акта про порушення ПКЕЕ №30042 від 17.04.2014 року, оформленого протоколом №469 від 18.12.2014 року, про нарахування ПАТ "Нові технології" 106834,81 грн. за недовраховану електроенергію.
14.07.2015 року ПАТ "Нові технології" звернулось до господарського суду із заявою про уточнення резолютивної частини позовної заяви, в якій виклала резолютивну частину позовної заяви, згідно з якої позивач просив суд визнати недійсним рішення засідання комісії ПАТ "Київенерго" по розгляду Акта про порушення №30042 від 17.04.2014 року, оформленого протоколом №1211 від 25.02.2015 року, про нарахування ПАТ "Нові технології" 106834,34 грн. за період з 22.01.2014 року по 17.04.2014 року.
Подана заява позивача від 14.07.2015 року про зміну предмету позову була прийнята місцевим господарським судом до розгляду.
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.08.2015 року (суддя Демидов В.О.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 року (колегія суддів у складі: Синиці О.Ф. - головуючого, суддів: Шевченка Е.О., Зеленіна В.О.) рішення місцевого господарського суду від 13.08.2015 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові рішення мотивовані тим, що в діях позивача мали місце виявлені факти порушень ПКЕЕ, які зафіксовані в Акті від 17.04.2014 року, а тому відповідач правомірно застосував до нього на підставі п.6.42 ПКЕЕ оперативно-господарську санкцію у вигляді нарахування вартості недоврахованого обсягу електричної енергії; приймаючи рішення про застосування до позивача оперативно-господарської санкції відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, визначені законом, а тому відсутні підстави для скасування рішення засідання комісії ПАТ "Київобленерго" по розгляду Акта про порушення №30042 від 17.04.2014 року, оформленого протоколом №1211 від 25.02.2015 року.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "Нові технології" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 року та рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2015 року скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно.
Вказаним вимогам судові рішення у вказаній справі не відповідають, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, наприклад, у ст. 16 ЦК.
Під способами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Пунктом 3.11. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.
Сервіси для юристів