ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2016 року Справа № 910/11313/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіАлєєвої І.В., суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б.за участю представників:позивачаВласенко І.І. (дов. від 12.01.2016 р. №225-КР-43)відповідачівКукуруза Т.Г. (дов. від 11.01.2016 р.)прокуратуриТомчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р. №000606)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиЗаступника прокурора міста Києва та Київської міської радина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 р.у справі № 910/11313/15 господарського суду міста Києваза позовомЗаступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Буклія"прозвільнення земельної ділянки
В С Т А Н О В И В :
Заступник прокурора Подільського району м. Києва звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буклія" про звільнення земельної ділянки, розташованої по пр. Мінському (біля автостанції "Полісся") у Подільському районі м. Києва, площею 0,1772 га та вартістю 2 057 667,60 грн. (кадастровий номер 85:170:0001) Київській міській раді.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.06.2015 р. у даній справі (суддя Чинчин О.В.), позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Буклія" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,1772 га (кадастровий номер 8000000000:85:170:0001), нормативно-грошовою оцінкою 2 057 667,60 грн., розташовану по пр. Мінському (біля автостанції "Полісся") у Подільському районі м. Києва. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буклія" судовий збір.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 р. (головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Тищенко О.В.), рішення Господарського суду м. Києва від 24.06.2015 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Київської міської ради судовий збір.
Заступник прокурора м. Києва та Київської міської ради не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, звернулись до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просять постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 р. скасувати, а рішення Господарського суду м. Києва від 24.06.2015 р. залишити в силі, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків суду апеляційної інстанції обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.12.2015 р. касаційні скарги прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 03.02.2016 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 23.01.2007 р. між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Буклія" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець на підставі п.18 рішення Київської міської ради від 24.06.2004 р. №339/1549 та рішення Київської міської ради від 28.09.2006 р. №37/94, за актом приймання - передачі передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, визначену цим договором.
Відповідно до п.2.1 договору об'єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - Мінський проспект (біля автостанції "Полісся") у Подільському районі м. Києва; розмір - 0,1772 га; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправної станції; кадастровий номер - 8000000000:85:170:0001.
Згідно з п.п. 3.1, 11.3 договору він укладений на 3 місяці, договір припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Договором від 25.12.2010 р. термін дії договору поновлено до 03.06.2012 р.
П.2.2 договору оренди викладено в наступній редакції: "нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 057 667,60 грн."
13.03.2012 р. листом №13-03/01 Товариство з обмеженою відповідальністю "Буклія" звернулось до Київської міської ради щодо продовження строку дії договору оренди.
02.07.2012 р. Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) надало відповідь на лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Буклія" від 13.03.2012 р., в якій зазначило, що опрацьовується питання щодо можливої реалізації даної земельної ділянки на конкурентних засадах (аукціону) та підготовки проекту рішення Київської міської ради щодо відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки.
22.04.2015 р. Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складено акт №517/07 обстеження земельної ділянки за результатами проведеної перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки біля автостанції "Полісся" у Подільському районі м. Києва.
Вказаним актом встановлено, що зазначена земельна ділянка вільна від забудови, не огороджена, не охороняється Товариством з обмеженою відповідальністю "Буклія", за цільовим призначенням не використовується, на ділянці ростуть зелені насадження, ознак виконання будівельних робіт не виявлено.
Звертаючись з позовом до суду про звільнення відповідачем спірної земельної ділянки, прокурор зазначав, що строк дії договору оренди закінчився та не продовжувався, проте відповідач земельну ділянку не повернув, в зв'язку з чим просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Буклія" повернути земельну ділянку, розташовану по пр. Мінському (біля автостанції "Полісся") у Подільському районі м. Києва, площею 0,1772 га та вартістю 2 057 667,60 грн. (кадастровий номер 8000000000:85:170:0001) Київській міській раді.
Так, місцевий господарський суд приймаючи рішення про задоволення позовних вимог виходив з того, що термін дії договору оренди земельної ділянки від 25.12.2010 р. закінчився, продовжено не було, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Однак, колегія суддів касаційної інстанції визнає такі висновки місцевого господарського суду помилковими виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Положенням статті 84 Земельного кодексу України визначено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Сервіси для юристів