Постанова ВГСУ від 03.02.2016 року у справі №10/478

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року Справа № 10/478 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Барицької Т.Л.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал"на ухвалу та постанову Господарського суду міста Києва від 14.04.2015 Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал"про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 03.03.2011 та поновлення строку для його пред'явлення до виконанняу справі№ 10/478 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВІС-Компані"простягнення грошових коштівза участю представників сторін:

позивача: Кривенда М.В., дов. від 29.12.2015 № 20

відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2015 у справі № 10/478 (суддя Морозов С.М.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 (колегія суддів у складі: головуючого судді Лобаня О.І., суддів Майданевича А.Г., Федорчука Р.В.), відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" про поновлення строку для пред'явлення до виконання та видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 03.03.2011 у справі № 10/478.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 у справі № 10/478, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал".

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального і процесуального права.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 у справі № 10/478 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІС-Компані" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" заборгованість по кредиту та відсоткам в сумі 575769,94 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України складає 4570289,05 грн., 46128,86 дол. США пені, що за офіційним курсом Національного банку України складає 366157,05 грн., та судові витрати в сумі 25736,00 грн.

03.03.2011 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 видано наказ, який був дійсний для пред'явлення до виконання до 03.03.2014.

05.09.2013 між ТОВ "Український промисловий банк", ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" та Національним банком України було укладено договір № 31-Л про передавання в управління непроданих активів, відповідно до умов якого установник управління передає в управління управителеві активи, наявні на балансі установника управління на дату укладання цього договору, а управитель приймає в управління активи і зобов'язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення за рахунок активів вимог кредиторів установника управління (вигодонабувачів).

Відповідно до акту приймання-передавання в управління непроданих активів ТОВ "Укрпромбанк" від 01.10.2013 банком передано, а ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" прийнято, зокрема, право вимоги до ТОВ "ВІС-Компані" згідно кредитного договору №33/Г-1/КВ-08, балансова вартість активу 4745225,09 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2014 на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі № 10/478 правонаступника ТОВ "Український промисловий банк" - ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал".

24.03.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 03.03.2011 у справі № 10/478 та поновлення строку для пред'явлення його до виконання.

Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, суди попередніх інстанцій виходили з того, що заявник не набув статусу учасника виконавчого провадження (стягувача), у зв'язку із чим відсутні правові підстави для поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачі його дублікату. Крім цього, суд апеляційної інстанції не прийняв як належний доказ довідку стягувача про втрату наказу, оскільки вона не містить дати та реєстраційного номеру, а з тексту довідки вбачається, що судовий наказ втрачено станом на 06.04.2015.

Статтею 116 Господарського процесуального кодексу України визначено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Таким чином, за змістом вищенаведених норм законодавства із заявою про видачу дубліката наказу та відновлення строку для пред'явлення його до виконання може звернутися особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ і право на таке звернення не ставиться в залежність від набуття особою статусу учасника виконавчого провадження.

Враховуючи наведене, а також здійснену судом заміну первісного позивача - ТОВ "Український промисловий банк" його процесуальним правонаступником ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", останній набув статус стягувача у справі № 10/478 у розумінні ст.ст. 116, 119, 120 Господарського процесуального кодексу України.

Як передбачено ч. 1 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України при втраті наказу стягувачем до заяви про видачу дубліката наказу має бути додано довідку стягувача, підписану керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Враховуючи наведене, дублікат наказу може бути виданий стягувачу у випадку його втрати, за умови, що такий наказ не був пред'явлений до виконання і стягувач звернувся із заявою про видачу його дублікату до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Факт втрати наказу стягувачем підтверджується його довідкою, підписаною керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером, в якій має бути зазначено, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, заявником не було надано доказів на підтвердження відкриття виконавчого провадження; про відсутність доказів відкриття виконавчого провадження зазначено також і в постанові Вищого господарського суду України від 19.11.2014 у цій справі та підтверджується наявною в матеріалах справи інформацією відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про те, що наказ у справі 10/478 до відділу не надходив та на виконанні не перебуває; заявником було надано довідку про втрату наказу.

Згідно із ст. 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Отже, у випадку звернення стягувача із заявою про видачу дубліката наказу після закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, судом за заявою позивача (стягувача) має бути вирішено питання про наявність підстав для відновлення цього строку.