ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2015 року Справа № 925/1689/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Куровського С.В. - доповідачаза участю представників:
ТОВ "Сван-1" - Гураль С.П. (дов. від 04.11.2014),
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Cван"на постанову та рішенняКиївського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 господарського суду Черкаської області від 16.12.2013 у справі№ 925/1689/13 господарського суду Черкаської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван",за участю третіх осіб: 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд"; 2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Проммонтаж Україна" простягнення 500 000,00 грн, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1"простягнення 22332,74 грн.,
встановив:
ТОВ "Сван-1" (враховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог) звернулося до господарського суду з позовом до відповідача - ТОВ "Торговий дім "Сван" про стягнення заборгованості у сумі 500000 грн. у зв'язку з невиконання вимог договору про переведення боргу № 15/03 від 15.03.2008, укладеного між ТОВ "Торговий дім "Сван" та ТОВ "Сван-1".
ТОВ "Торговий дім "Сван" подало зустрічний позов до ТОВ "Сван-1" про стягнення 22332,74 грн. заборгованості за поставлений товар на підставі видаткової накладної № 75 від 21.10.20010.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 16.12.2013 (суддя Курченко Н.М.) первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Торговий дім "Сван" на користь ТОВ "Сван-1" 500000 грн. боргу та 10000,00 грн. судового боргу. У зустрічному позові відмовлено повністю.
При цьому, суд виходив з того, що право позивача за первісним позовом на стягнення з відповідача 500000,00 грн. боргу є доведеним, оскільки в п. 2.1 договором №15/03 від 15.03.2008, укладеного між ТОВ "ТД "Сван" (первісний боржник) та ТОВ "Сван-1",закріплено, що не пізніше 5 років після підписання даного Договору Первісний боржник сплачує Новому боржнику плату за прийняття боргу у 5 976 427,55 грн., що в порушення ст.ст. 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зроблено не було.
-Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 (колегія суддів у складі: Шипко В.В. - головуючий, Верховець А.А., Остапенко Р.М.) рішення господарського суду Черкаської області від 16.12.2013 залишено без змін.
В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Торговий дім "Cван" просить скасувати рішення суду першої інстанції від 16.12.2013 та постанову суду апеляційної інстанції від 25.11.2014 з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову до ТОВ "Торговий дім "Сван" про стягнення 500 000 грн. заборгованості.
Переглянувши в касаційному порядку оскаржувані судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з ТОВ "Торговий дім "Сван" заборгованості за договором № 15/03 про переведення боргу від 15.03.2008.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.06.2007 між ТОВ "Агротрейд" (комітент, третя особа у справі) та ТОВ "Торговий дім "Сван" (комісіонер, відповідач за первісним позовом), укладено Договір комісії №10/06-01-к на придбання обладнання, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Комісіонер зобов'язується укласти від свого імені та за рахунок Комітента договір поставки та передати все отримане за цим Договором Комітентові. Комітент зобов'язаний не пізніше 31.12.2007 року перерахувати на банківський рахунок Комісіонера кошти в сумі 8 400 000,00 грн. для придбання обладнання.
15.03.2008 між ТОВ "ТД "Сван" (первісний боржник) та ТОВ "Сван-1" (новий боржник) укладено Договір №15/03 про переведення боргу.
Відповідно до п. 1.1 договору Первісний боржник переводить свій борг (обов'язки), який виник при виконанні Договору комісії №10/06-01-к від 10.06.2007, укладеного між Первісним боржником та Кредитором ТОВ "Торговий дім "Сван".
В п. 2.1 договору переведення боргу закріплено, що не пізніше 5 років після підписання даного Договору Первісний боржник сплачує Новому боржнику плату за прийняття боргу у 5 976 427,55 грн. шляхом перерахування відповідної грошової суми на розрахунковий рахунок Нового боржника.
Предметом спору по первісному позову у даній справі є вимоги про стягнення 500 000,00 грн. боргу, заявленої частини із загальної суми боргу 5976427,55 грн.
Місцевий господарський суд, задовольняючи первісний позов, відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України, виходив з того, що вказаний договір підписаний сторонами 15.03.2008, п'ятирічний термін після підписання договору закінчився 14.03.2014. Однак, ТОВ "Торговий дім "Сван" зобов'язання сплатити ТОВ "Сван-1" плату за прийняття боргу, як це передбачено п.2.1 договору, не виконало.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Торговий дім "Сван", звертаючись до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду, долучив до апеляційної скарги додаткові докази, а саме додаткову угоду від 20.01.2010 до Договору про переведення боргу №15/03 від 15.03.2008, відповідно до якої пункт 2.1. викладено в такій редакції: "Не пізніше 15 березня 2014 року Первісний боржник сплачує Новому боржнику плату за прийняття боргу 5 976 427, 55 гривень, шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок Нового боржника" (а.с. 202).
Зазначена додаткова угода не подавалась до місцевого господарського суду та відповідно на момент прийняття оскаржуваного рішення була відсутня в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу.
Як зазначено у п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що господарським судом Черкаської області тричі призначалось засідання суду (ухвали від 18.10.2013, 05.11.2013, 19.11.2013) та зобов'язувалось ТОВ "Торговий дім "Сван" надати відзив на позов, однак жодного разу вимога суду відповідачем не була виконана.
Крім того, ТОВ "Торговий дім "Сван" двічі заявляло клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому, жодного разу не було вказано про наявність Додаткової угоди від 20.01.2010, не зважаючи на вимогу суду ТОВ "Торговий дім "Сван" так і не надало відзиву на позовну заяву.
Сервіси для юристів