ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2015 року Справа № 924/452/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Іванової Л.Б. - головуючого, Акулової Н.В., Козир Т.П.,
за участю представника заявника - директора ТОВ "Юридичне бюро Багінського" - Багінського А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Юридичне бюро Багінського" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2015 року у справі Господарського суду Хмельницької області за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Юридичне бюро Багінського" про стягнення суми,
УСТАНОВИВ:
У березні 2015 року ПАТ КБ "Приватбанк" (далі - позивач) звернулось до ТОВ "Юридичне бюро Багінського" (далі - відповідач) з позовом про стягнення боргу за договором б/н від 27 грудня 2011 року в розмірі 12096 гривень 63 коп. (6478 гривень 93 коп. борг за кредитом, 3272 гривень 38 коп. боргу по процентам за користування кредитом, 1758 гривень 98 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань з договором, 586 гривень 34 коп. боргу по комісії за користування кредитом).
Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем зобов'язання з повернення кредитних коштів.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 8 липня 2015 року задоволено позов ПАТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Юридичне бюро Багінського" про стягнення 12096 гривень 63 коп., з яких 6478 гривень 93 коп. борг за кредитом, 3272 гривень 38 коп. боргу по процентам за користування кредитом, 1758 гривень 98 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань з договором, 586 гривень 34 коп. боргу по комісії за користування кредитом.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2015 року рішення Господарського суду Хмельницької області від 8 липня 2015 року залишено без змін, апеляційну скаргу ТОВ "Юридичне бюро Багінського" - без задоволення.
У касаційній скарзі ТОВ "Юридичне бюро Багінського" просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 8 липня 2015 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2015 року, в задоволенні позову відмовити.
Посилається на порушення судами попередніх інстанцій ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Зазначає, що, у порушення ст. ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не надано оригіналів Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку, актуальних станом на 27 грудня 2011 року, або їх належним чином засвідчені копій.
Вважає, що судами допущено порушення ст. ст. 4-2, 22, 32, 36, 41 Господарського процесуального кодексу України.
Стверджує, що судами безпідставно прийняті до уваги доводи позивача, не підтверджені належними та допустимими доказами.
Зазначає, що судами не було взято до уваги, що на веб-сайті (http//ргіvatbank.ua) позивача відсутній договір, на який посилається останній у позові, а також немає будь-яких посилань на кредитний договір, який дозволяв би припустити, що він був опублікований 27 грудня 2011 року.
Представник позивача у судове засідання не з'явився.
Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги позивач повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 27 грудня 2011 року ТОВ "Юридичне бюро Багінського" звернулось до ПАТ КБ "Приватбанк" із заявою про відкриття поточного рахунку, яка оформлена на бланку типової форми у вигляді анкети, містить підпис банку та клієнта.
Згідно заяви про відкриття банківського рахунку та картки, що підписана та скріплена печатками сторін, ТОВ "Юридичне бюро Багінського" вчинені дії щодо укладення з позивачем договору банківського обслуговування про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" і "Тарифів" банку, що розміщені в мережі інтернет на сайті http://www.privatbank.ua, які разом із цією заявою складають договір банківського обслуговування.
Згідно договору-заяви банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір яких банк сповіщає клієнта на свій розсуд в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом регламентується "Умовами та правилами надання банківських послуг" (далі - Умови) та "Тарифами" банку, розміщеними в мережі інтернет на сайті.privatbank.ua, які разом з даною анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ КБ "Приватбанк" з посиланням на положення "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови) та "Тарифів банку" (далі - Тарифи), зазначає про невиконання відповідачем зобов'язання з повернення боргу за договором, що включає борг за кредитом, з процентів за користування кредитом, з комісії за користування кредитом та пеню за несвоєчасність виконання зобов'язання.
19 січня 2015 року банк направив на адресу відповідача претензію № 11227К2P6S0EJ про сплату простроченого боргу за тілом кредиту в сумі 6478 гривень 93 коп., 3101 гривень 05 коп. боргу за відсотками, 509 гривень 18 коп. боргу з комісії за користування кредитом та 1623 гривень 37 коп. пені за користування кредитом.
Однак, вказана претензія залишена без відповіді та належного реагування.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що підписавши заяву про відкриття банківського рахунку, відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, які містять усі істотні умови змішаного договору - кредитного договору та договору банківського рахунку, а саме, порядок надання коштів, строки користування кредитною лінією, відповідальність за непогашення кредиту, порядок нарахування відсотків за користування кредитом та їх розмір тощо, а відповідач порушив свої грошові зобов'язання за договором, у зв'язку з чим у останнього утворився борг, який постановлено до стягнення.
Суд касаційної інстанції не може погодитись з вказаними висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх необгрунтованими, передчасними та прийнятими за неповного встановлення усіх істотних обставин справи, надання їм належної правової оцінки у сукупності з огляду на наступне.
Сервіси для юристів