Постанова ВГСУ від 02.12.2015 року у справі №904/5203/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року Справа № 904/5203/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Полянського А.Г.,

суддів: Коробенка Г.П., Кравчука Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Алло"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.2015у справі Господарського суду№ 904/5203/15 Дніпропетровської областіза позовомприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альянс"до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів1) товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка", 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Алло" публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро"провизнання недійсними додаткових угод до договору

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:Келембет І.М., дов. від 16.03.15 № б/н;відповідача-1: відповідача-2: третьої особи:не з'явились; Миджин Г.Є., дов. від 05.01.15 № 10; Шевченко О.А., дов. від 19.06.13 № 153; не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альянс" (далі - Страхова компанія) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просило визнати недійсними додаткові угоди від 10.07.2013 № 2 та від 06.09.2013 № 3 до договору добровільного страхування майна та добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ від 03.10.2012 № 21.0010504.03.

Позовні вимоги Страхова компанія, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України) та Закону України "Про страхування" обґрунтовувала тим, що 03.10.2012 між нею, як страховиком, товариством з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" (далі - Товариство "Мобілочка"), як страхувальником та публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" (далі - Банк), як вигодонабувачем, було укладено договір добровільного страхування майна та добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ № 21.0010504.03. Між страхувальником і страховиком 10.07.2013 та 06.09.2013 було укладено додаткові угоди № 2 та № 3, якими без участі Банку та після настання страхового випадку замінено вигодонабувача по договору на товариство з обмеженою відповідальністю "Алло" (далі - Товариство "Алло"), що є порушенням умов договору страхування і вимог законодавства та є підставою для визнання їх недійсними.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2015 (суддя Панна С.П.) в частині позовних вимог до Товариства "Мобілочка" провадження у справі припинено. В позові до Товариства "Алло" відмовлено.

Припинення провадження у справі обумовлене ліквідацією Товариства "Мобілочка", що підтверджено відповідним витягом з державного реєстру. В частині відмови в позові вказане рішення мотивовано тим, що вимоги законодавства щодо можливості заміни вигодонабувача лише до настання страхового випадку мають диспозитивний характер, оскільки інше дозволяється встановлювати договором страхування, і укладення спірних додаткових угод було вільним волевиявленням сторін. При цьому, необхідність погодження сторонами умов спірних додаткових угод з Банком була відсутня, оскільки кредитний договір від 21.06.2010 № 071/2/2010-КЛВ, який слугував підставою для визначення Банку вигодонабувачем у договорі страхування, на момент їх підписання, було розірвано у зв'язку з повним погашенням кредиту.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 (колегія суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М., Лисенко О.М.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2015 змінено та викладено його резолютивну частину в новій редакції, якою в частині позовних вимог до Товариства "Мобілочка" провадження у справі припинено. Позов до Товариства "Алло" задоволено.

В частині припинення провадження у справі суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду. В іншій частині постанову прийнято з мотивів, викладених Страховою компанією у позовній заяві. При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заміна вигодонабувача вже після настання страхового випадку шляхом підписання додаткових угод до договору страхування лише двома його сторонами з трьох суперечить як положенням укладеного між сторонами договору, так і вимогам законодавства.

Товариство "Алло" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2015. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство "Алло" обґрунтовує посиланням на обставини справи, окремі положення договору страхування, приписи ст. ст. 208, 218, 593, 629, 638, 651, 654, 998 ЦК України, ст. ст. 3, 16, 29 Закону України "Про страхування", окремі положення Правил добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, затверджених Правлінням Страхової компанії 13.09.2009, а також роз'яснення пленуму Вищого господарського суду України.

Страхова компанія скористалась правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та надіслала до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Товариства "Алло", у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 - без змін. Викладені у запереченнях вимоги Страхова компанія обґрунтовує тим, що оскаржуване судове рішення прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та у відповідності до законодавства України.

Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Товариства "Алло" до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

За розпорядженням секретаря другої судової палати від 01.12.2015 розгляд справи у касаційному порядку здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: Полянського А.Г. (головуючого), Коробенка Г.П. та Кравчука Г.А. (доповідач).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства "Алло" не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Страховою компанією, як страховиком, Товариством "Мобілочка", як страхувальником, і Банком, як вигодонабувачем, 03.10.2012 укладено договір добровільного страхування майна та добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ № 21.0010504.03 (далі - Договір), відповідно до якого, об'єктом страхування визначено майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та експлуатацією застрахованого майна, зазначеного у Договорі;

- за приписами п. 3 Договору страхування здійснюється на умовах цього Договору, Правил Страхової компанії "Альянс" № 21.07.06 "Добровільного страхування майна" та № 22.07.06 "Добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ". Вигодонабувачем за цим Договором у сумі, що не перевищує розмір фактичної заборгованості страхувальника перед банком на момент настання страхової події є Банк, у частині суми страхового відшкодування, що залишилася є страхувальник;

- пунктом 4 Договору передбачено, що застрахованим є наступне майно (з урахуванням умов, зазначених в п. 19): товари в обороті, які знаходяться за адресами, які вказані в додатку до заяви на страхування. Заставна вартість становить 32 361 251,73 грн.;

- відповідно до п. 5 Договору загальна страхова сума складає 32 361 251,73 грн.;

- пунктом 11.4 Договору до страхових випадків, які підлягають відшкодуванню, віднесено крадіжки зі зломом, пограбування в межах місця страхування, протиправні дії третіх осіб;

- у п. 13.2 Договору визначено права страхувальника, у тому числі, право при укладенні договору призначати вигодонабувача, а також змінювати його до настання страхового випадку;

- згідно з п. 15.1 Договору зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою страховика, страхувальника та вигодонабувача на підставі письмової заяви однієї зі сторін протягом 5-ти днів з моменту одержання заяви іншою стороною та оформляється у вигляді письмових додаткових угод, що підписуються трьома сторонами. Додаткові угоди з моменту його підписання є невід'ємною частиною договору;