ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2014 року Справа № 925/1305/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:Малетича М.М., Круглікової К.С. (доповідач), Мамонтової О.М.розглянувши касаційну скаргу Виконавчого комітету Черкаської міської радина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.10.2014 у справі№ 925/1305/14 господарського суду Черкаської областіза позовомВиконавчого комітету Черкаської міської радидоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4провизнання укладеним договору пайової участіза участю представників сторін:
від позивача: Житнікова Т.А.,
від відповідача: ОСОБА_6,
ВСТАНОВИВ:
Виконавчий комітет Черкаської міської ради звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання укладеним договору пайової участі.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 19.08.2014 , залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2014, у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Виконавчий комітет Черкаської міської ради звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2014 та рішення місцевого господарського суду від 19.08.2014 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 29.02.2008 № 306 ФОП ОСОБА_4 було надано дозвіл на будівництво магазину з продажу продовольчих товарів по АДРЕСА_1.
Окремим пунктом рішення № 306 було зазначено, що ФОП ОСОБА_4 слід укласти договір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси відповідно до рішення Черкаської міської ради від 05.06.2007 № 2-672. Контроль за виконанням рішення № 306 було покладено на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.
В свою чергу, 08.09.2009 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області (на підставі проектної документації, узгодженої та зареєстрованої 14.07.2009) без будь-яких зауважень та вказівок видала відповідачу дозвіл № 563-9 на виконання будівельних робіт. Разом з цим, дозволом від 11.02.2011 № 66-11 (також без будь-яких зауважень та вказівок) було продовжено дозвіл № 563-9 до 4 кварталу 2011 року.
Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечувався той факт, що декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 07.05.2012 за № ЧК 14312070075 (додаток № 1 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів) було зареєстровано завершення будівництва двоповерхневого магазину з продажу продовольчих товарів по АДРЕСА_1.
Після прийняття об'єкту в експлуатацію, листами від 28.11.2012 та 06.12.2012 Виконавчий комітет Черкаської міської ради звернувся до ФОП ОСОБА_4 з зазначенням про відсутність укладеного між сторонами договору пайової участі. Укладання такого договору позивач обумовлював п. 3.3. рішення № 306 (в якому містилася вказівка на укладення вказаного договору відповідачем в добровільному порядку), а також приписами ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Крім того, в обох листах позивач вказував на необхідність укласти договір в порядку, визначеному рішенням Черкаської міської ради від 23.06.2011 № 2-261.
Позивач стверджував, що відповідач відреагував на вищезазначені листи та у добровільному порядку виявив бажання укласти договір, що підтверджується заявою від 26.12.2012, в якій ФОП ОСОБА_4 просила розрахувати розмір пайової участі у грошовому вигляді та надати для підписання відповідний договір.
Матеріалами справи підтверджується, що листом від 05.12.2013 (більш ніж через 11 місяців після реєстрації заяви відповідача на розробку проекту договору пайової участі) позивачем направлявся відповідачу розроблений проект договору з розрахунком пайової участі. Разом з цим, в матеріалах справи також міститься відповідь ФОП ОСОБА_7 щодо відмови в підписанні договору, зокрема, через те, що укладання такого договору після завершення відповідного будівництва, законодавством не передбачено. При цьому відповідач вказувала, що позивачем було порушено строк у 15 робочих днів, який встановлено законодавством для направлення проекту відповідного договору після звернення замовника.
Звертаючись з даним позовом, позивач стверджував про те, що відповідач безпідставно ухиляється від укладення договору про пайову участь.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний суд, дійшов висновку, що відповідачем не прийнято пропозицію позивача на укладення договору, договір у формі єдиного документу не складено та не підписано, пропозиція на укладення договору була направлена позивачем після закінчення будівництва відповідачем, тобто, відповідач вже на той час не був забудовником об'єкту на спірній території. При цьому, місцевий суд також вказав, що обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає ст.16 ЦК України.
Колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій щодо відмови у позові з огляду на таке.
Причиною виникнення спору зі справи є питання стосовно наявності чи відсутності підстав для визнання Договору укладеним у судовому порядку в редакції позивача.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:
вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;
примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;
типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Сервіси для юристів