ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2014 року Справа № 922/976/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської областіна постановувід 02.10.2014 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі№922/976/14 господарського суду Харківської областіза позовомХарківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі: - Вільшанської селищної ради; - Державної екологічної інспекції у Харківській областідоСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вільне"простягнення 108 328,00 грн.за участю представників:
позивача 1: не з'явився;
позивача 2: не з'явився;
відповідача: Нежута С.О., дов. від 23.06.2014;
Генеральної прокуратури України: прокурор відділу Гудименко Ю.В., посвідчення №014715, дійсне до 21.01.2018;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Харківської області від 28.07.2014 (суддя С. Жельне), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 (судді Н. Пелипенко, В. Івакіна, П. Тихий) в задоволенні позову про відшкодування шкоди у розмірі 108 328,00 грн., завданої державі у зв'язку з порушенням природоохоронного законодавства відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, заступник прокурора Харківської області звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 28.07.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2014, прийняти нове рішення у справі, яким позов задовольнити. Вважає, що судами неправильно застосовано ст. 23 Кодексу України про надра, незастосовано норми права, що регулюють спірні правовідносини, зокрема ст.ст. 44,48,49,111 ВК України, ст.ст. 68,69 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища". Судами недотримано вимог ст.ст. 47,43 ГПК України.
До Вищого господарського суду України надійшов відзив відповідача, в якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Харківською міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері проведено перевірку за матеріалами Державної екологічної інспекції у Харківській області по факту спричинення державі збитків внаслідок здійснення забору підземної води без дозволу на спеціальне водокористування СТОВ "Вільне".
На підставі направлення на перевірку № 819/01-03 від 19.06.2013 р. та наказу № 819/01-03 від 19.06.2013 р. Державною екологічною інспекцією у Харківській області з 26.06.2013 р. по 16.07.2013 р. було проведено планову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства СТОВ "Вільне".
За результатами перевірки складено акт №819/01-03/06-11 від 26.06.2013 - 16.07.2013 р. (т.1 а.с.16-34).
Зазначена перевірка проведена в присутності директора СТОВ "Вільне" Митніка В.І., але від підпису акту директор відмовився.
Перевіркою встановлено, що СТОВ "Вільне" займається вирощуванням зернових культур та, у ході господарської діяльності здійснює забір підземної води із застосуванням споруд та технічних пристроїв, що в силу ст. 48 Водного кодексу України є спеціальними водокористуванням.
Згідно з вимогами ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється лише за наявності дозволу
Перевіркою встановлено що 22.10.2009 р. СТОВ "Вільне" отримало дозвіл на спеціальне водокористування Укр.№4641А/Хар., згідно з яким використовує 3 свердловини та шахтний колодязь для видобування води для задоволення виробничих та господарсько-побутових потреб з обсягом водозабору не більше 41,12 тис. м3/рік або 112,7м3/добу. Строк дії дозволу визначено 3 роки, а саме до 29.07.2012 року.
У зв'язку з закінченням терміну дії зазначеного дозволу товариством 22.08.2012 р. отримано новий дозвіл на спеціальне водокористування Укр.№5969А/Хар., яким передбачені аналогічні умови спецводокористування.
Таким чином, в порушення вимог ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України СТОВ "Вільне" у період з 30.07.2012 р. по 21.08.2012 р. здійснено забір підземної прісної води обсягом 2200 м3 без спеціального дозволу.
Факт видобування підземної води підтверджується звітністю форми 2ТП(водгосп) та довідкою СТОВ "Вільне" від 19.06.2013 р., виданою на вимогу Державної екологічної інспекції у Харківській області, де зазначено, що підприємством використана вода у зазначеному обсязі на виробничі потреби та для передачі населенню (т.1 а. с. 45-46, 47-50).
За результатами перевірки на виклик Державної екологічної інспекції у Харківській області № 8697/01-24/06-17 від 16.12.2013 року представники підприємства для надання пояснень та розгляду питання щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення не з'явились, що унеможливило притягнення винних осіб товариства до адміністративної відповідальності.
Державною екологічною інспекцією у Харківській області відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованої Мінюстом України 14.08.2009 року, здійснено розрахунок збитку, заподіяного державі внаслідок самовільного використання води з водного об'єкту, на загальну суму 108 328,00 грн. (т.1 а.с.42).
З метою досудового врегулювання спору відповідачу було направлено претензію №31 від 29.01.2014 р. (т.1 а.с.38-39), яку підприємство проігнорувало, нараховану суму збитків не сплатило.
Вказані обставини стали підставою для звернення Харківського міжрайонного прокурора з позовом до суду.
Сервіси для юристів