ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2016 року Справа № 922/2751/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіВовка І.В.,суддіСтратієнко Л.В.,за участю представників сторін:від відповідача 2Половніківна О.В.,від прокуратуриЗбариха С.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 рокуу справі№ 922/2751/15 Господарського суду Харківської областіза позовомПрокурора Вовчанського району Харківської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства Українидо1. Білоколодязької селищної ради Вовчанського району Харківської області, 2. Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", 3. Комунального підприємства "Вовчанське бюро технічної інвентаризації"провизнання незаконним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
У травні 2015 року в.о. прокурора Вовчанського району Харківської області (надалі - прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом в інтересах Держави в особі Кабінету Міністрів України (надалі - КМУ, позивач-1) та Міністерства аграрної політики та продовольства України (надалі - Мінагрополітики України, позивач-2) до Білоколодязької селищної ради Вовчанського району Харківської області (надалі - Білоколодязька селищна рада, відповідач-1), Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (надалі - ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", відповідач-2), Комунального підприємства "Вовчанське бюро технічної інвентаризації" (надалі - КП "Вовчанське БТІ", відповідач-3) про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Білокодязької селищної ради від 06.03.2012 року "Про видачу свідоцтва на право власності", визнання недійсним свідоцтва серії САЕ №027066 від 13.03.2012 року про право власності на нежитлові будівлі, розташовані у Харківській області, Вовчанський район, смт. Білий Колодязь, вул. Хлібороба, 2, видане виконкомом Білоколодязької селищної ради Публічному акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Білоколодязький елеватор".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорюване рішення про реєстрацію права приватної власності відповідача на об'єкт державної власності прийнято із перевищенням повноважень, з огляду на відсутність документів, що підтверджують зміну форми власності цього комплексу з державної на приватну, що порушує права держави в особі КМУ та Мінагрополітики України. Крім того, прокурор зазначає, що відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" Білоколодязький елеватор включений до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (додаток N 1), і не значиться як об'єкт державної власності, що може бути корпоратизованим, відповідно до додатку N 2 "Перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані".
КМУ позов прокурора підтримав та пояснив, що майно - цілісний майновий комплекс "Білоколодязький елеватор", що належить до державної власності, незаконно перейшло у приватну власність ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", що є порушенням прав держави. На думку позивача 1, внесення державою майна до статутного фонду (капіталу) акціонерного товариства не може розглядатися як зміна форми власності такого майна. У такому випадку державне майно, яке закріплювалося за корпоратизованим державним підприємством на праві господарського відання, до завершення процедури приватизації буде перебувати у створеного акціонерного товариства на такому же праві.
Білоколодязька селищна рада не заперечувала проти задоволення позову.
ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" позовні вимоги не визнало, зазначивши, що відповідно ст. 85 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст. 115 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та п. 4.3 Статуту ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України", затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 17.11.2011 року № 634, акціонерне товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність, як вклад до статутного (складеного) капіталу. Відповідач - 2 вважає, що держава в особі КМУ, передавши до його статутного капіталу майно дочірніх підприємств ДАК "Хліб України", в тому числі і спірний цілісно-майновий комплекс, втратила на це майно право власності (державне майно перейшло у приватну власність господарського товариства), отримавши у державну власність 100% акцій створеного товариства. Крім того, відповідач - 2 вказує, що обставини правомірності набуття ним права власності на майно (цілісні майнові комплексі), яке було переданого до статутного капіталу, вже було предметом дослідження у суді (зокрема, у постанові Сумського окружного адміністративного суду від 10.09.2013 року № 818/3912/12-а), і вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) факти, які встановлені рішенням суду у адміністративній справі, не доказуються при розгляді цієї справи.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.09.2015 року у справі № 922/2751/15 (суддя Жигалкін І.П.) відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Гребенюка Н.В., суддів Істоміноюї О.А., Слободін М.М.) рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нове рішення про задоволення позову. Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Білоколодязької селищної ради від 06.03.2012 року "Про видачу свідоцтва на право власності". Визнано недійсним свідоцтво серії САЕ №027066 від 13.03.2012 року про право власності на нежитлові будівлі, розташовані у Харківській області, Вовчанський район, смт. Білий Колодязь, вул. Хлібороба, 2, видане виконкомом Білоколодязької селищної ради ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України".
У касаційній скарзі та додаткових поясненнях до неї відповідач-2, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом положень ст. 115 ЦК України, ст. ст. 85, ч. 2 ст. 145 ГК України та ч. 3 ст. 35, ст. 43 ГПК України, просить постанову Харківського апеляційного господарського суду у цій справі скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що постановою КМУ N 764 від 11.08.2010 року "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" утворено ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" з віднесенням його до сфери управління Мінагрополітики. Установлено, що статутний капітал товариства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств Державної акціонерної компанії "Хліб України", що ліквідуються, з подальшим утворенням на їх базі відокремлених підрозділів товариства.
Згідно з п. 5.1 статуту ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України", затвердженого наказом Мінагрополітики від 08.09.2010 року N 549, було передбачено, що майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Відповідно до свідоцтва про право власності від 08.02.2011 року, виданого Білоколодязькою селищною радою, власником спірного майнового комплексу значиться ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Білоколодязький елеватор", форма власності - державна.
Постановою КМУ N 593 від 06.06.2011 року внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 року N 764.
Зокрема, КМУ погодився з пропозицією Мінагрополітики щодо перетворення Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у Державне публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України", визначивши, що повноваження з управління корпоративними правами здійснює зазначене Міністерство. Водночас, Кабінет Міністрів України встановив, що 100 відсотків акцій Державного публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються у державній власності до прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України.
Абзацом 2 ч. 2 цієї постанови КМУ також передбачено, що державне публічне акціонерне товариство "Державна продовольча зернова корпорація України" не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо.
На виконання цих постанов Мінагрополітики України прийняло наказ № 325 від 07.07.2011 року (а.с. 145-150 т. 1) було реорганізовано ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" шляхом його перетворення у ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України". У п. 2 цього наказу встановлено, що ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" є правонаступником майнових прав та обов'язків державного підприємства, а в п. 4 -статутний капітал товариства формується на базі майна державного підприємства. До переліку необоротних активів, що передавались як вклад (внесок) до статутного капіталу ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" увійшли об'єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: Харківська область Вовчанський район смт. Білий Колодязь, вул. Хлібороба, 2.
Згідно з п. 4.3 статуту ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", затвердженого наказом Мінагрополітики України № 634 від 17.11.2011 року, товариство є власником майна (у тому числі коштів, матеріальних та нематеріальних активів), переданого йому засновником та акціонерами як вклади до статутного капіталу товариства, або в інший не заборонений чинним законодавством спосіб.
Згідно з додатком № 2 до акту від 18.11.2011 року, який підписаний комісією з корпоратизації ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та затверджений міністром Мінагрополітики України, необоротні акти (у тому числі нерухоме майно, що знаходяться за адресою: Харківська область Вовчанський район смт. Білий Колодязь, вул. Хлібороба, 2) були передані як вклад (внесок) до статутного капіталу ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України".
На підставі рішення Білоколодязької селищної ради від 06.03.2012 року КП "Вовчанське бюро технічної інвентаризації" видало свідоцтво САЕ №027066 від 13.03.2012 року на право приватної власності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Білоколодязький елеватор" на спірний майновий комплекс.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, керуючись, зокрема, положеннями ст. 115 ЦК України та ст. 85 ГК України, які встановлюють, що господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу, та враховуючи факти встановлені в адміністративній справі № 818/3912/12-а, дійшов висновку, що підстав для скасування оспорюваного рішення, оскільки "внесення майна держави до статутного капіталу господарського товариства повинне мати своїм наслідком перехід права власності на такі внески до господарського товариства, в статутний капітал якого вони здійснені. Таким чином, у випадку внесення державної власності до статутних капіталів господарських товариств по суті відбувається зміна форми власності, оскільки, як вказано у ч. 1 ст. 325 ЦК України, суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи".
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями ч. 5 ст. 59, ст.ст. 73, 74, 136, 145 ГК України, ч. 9 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", п. 6 ст. 5, ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", дійшов висновку, що державне майно, яке було закріплене за корпоратизованим державним підприємством на праві господарського відання, до завершення процедури приватизації, перебуває у створеного акціонерного товариства на праві господарського відання, та залишається державною власністю, тому визнав оспорюване рішення Білоколодязької селищної ради, незаконним та скасував відповідно до ч. 1 ст. 393 ЦК України (правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується), як таке, що порушує інтереси держави в особі КМУ та Мінагрополітики України. При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що:
- ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" є правонаступником всіх прав та обов'язків ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України", за яким спірне майно було закріплене на праві господарського відання (5 ст. 59 ГК України, ч. 5 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного майна");
- майно не передавалося саме у власність ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", а лише надавалося йому для здійснення статутної діяльності;
- спірне майно не могло бути приватизоване або корпоратизоване (додатки № 1 та 2 до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації");
- ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо (ч. 9 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності");
Сервіси для юристів