Постанова ВГСУ від 02.11.2016 року у справі №915/2102/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року № 915/2102/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В.суддів Вовка І.В. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: не з'явився не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Атомгідроенергобуд"на рішення та постановуГосподарського суду Миколаївської області від 18 березня 2016 р. Одеського апеляційного господарського суду від 02 червня 2016 р. у справі№ 915/2102/15за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Атомгідроенергобуд"дофізичної особи - підприємця ОСОБА_3про стягнення 72 636,17 ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 16.03.2016 р.) за договором оренди майна від 01.10.2014 р. № 05/14 заборгованості з орендної плати у сумі 33 800 грн., інфляційних втрат у сумі 1 379,20 грн., неустойки у розмірі подвійної орендної плати у сумі 32 000 грн., штрафу у сумі 2 462,54 грн., 3% річних в сумі 2 994,43 грн., а всього - 72 636,17 грн.

Рішенням господарського суду від 18.03.2016 р. (суддя Фролов В.Д.), позов задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь ТОВ "Атомгідроенергобуд" 33 800,00 грн. заборгованості з орендної плати, 1379,20 грн. індексації орендної плати, 16 000,00 грн. неустойки, 2 462,54 грн. штрафу, 2 994,43 грн. 3% річних, а також 1218,00 грн. відшкодування судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 р. (головуючий - Туренко Б.В., судді - Мишкіна М.А., Таран С.В.) рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.03.2016р. змінено та викладено п. 2 його резолютивної частини в такій редакції: "Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Атомгідроенергобуд" 33 800,00 грн. заборгованості з орендної плати, 1 379,20 грн. інфляційних, 2 994,49 грн. 3 % річних та 820,95 грн. судового збору."

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення, а справу передати на новий судовий розгляд.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 01.10.2014 року між ТОВ "Атомгідроенергобуд" (орендодавець) та ОСОБА_3 (орендар) було укладено договір оренди майна № 05/14, згідно умов якого у строкове платне користування передано об'єкт оренди для ведення господарської діяльності - частину території виробничої бази АТПО - майстерень з оглядовими ямами загальною площею 312,5м2 Д-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Орендодавець є власником зазначеного нерухомого майна на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 05.07.2007р. зареєстрованого КП Бюро технічної інвентаризації м. Южноукраїнськ під № 19343819.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.5, 3.6 договору приймання-передача орендованого об'єкта здійснюється двосторонньою комісією, яка складається з представників сторін. Сторони повинні призначити своїх представників у двосторонню комісію і розпочати передачу орендованого об'єкта протягом 3-х днів з моменту підписання цього договору. При передачі орендованого об'єкта складається акт здавання-приймання, який підписується членами двосторонньої комісії. Орендований об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання акта здачі-приймання.

За приписами п.п. 4.1, 4.2, 4.3 договору термін оренди становить 12 місяців з моменту приймання орендованого об'єкта за актом здавання -приймання. Термін оренди може бути скорочений тільки за згодою сторін. Відповідач має право відмовитися від цього договору, попередивши позивача у термін 30 днів, при цьому сплачена наперед орендна плата відповідачу не повертається.

За змістом п.п. 5.1, 5.2 договору розмір щомісячної орендної плати в цілому складає 3200,00 грн. з урахуванням ПДВ. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача до 3 числа поточного місяця за поточний місяць.

Пунктами п.п. 5.5, 5.6 договору встановлено, що в випадку інфляції грошової одиниці в України розмір орендної плати за весь орендований об'єкт, згідно п. 5.1 договору підлягає перерахунку з урахуванням індексу інфляції, про що орендодавець письмово повідомляє орендаря. Оплата індексації орендної плати здійснюється протягом 7-ми робочих днів з часу отримання орендарем письмового повідомлення орендодавця.

У п. 7.1 договору орендар зобов'язався, зокрема, використовувати орендований об'єкт за його цільовим призначенням відповідно до п. 2 цього договору та своєчасно здійснювати орендні платежі.

За умовами п.п. 8.1, 8.2, 8.3, 8.4, 8.5, 8.6 договору повернення орендованого об'єкту орендодавцеві здійснюється двосторонньою комісією, яка складається з представників сторін. Сторони повинні призначити своїх представників у двосторонню комісію і розпочати передачу об'єкту протягом 7-ми робочих днів з моменту закінчення терміну оренди. Протягом терміну згідно з п. 8.2. цього договору орендар зобов'язаний виїхати з орендованого об'єкта і підготувати його до передачі орендодавцеві. Орендований об'єкт має бути переданий орендарем і прийнятий орендодавцем протягом 10 днів з моменту початку роботи двосторонньої комісії. При передачі орендованого об'єкта складається акт здавання-приймання, який підписується членами двосторонньої комісії. Орендований об'єкт вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту здавання-приймання.

Відповідно до п.п. 9.1, 9.2 договору відповідач несе відповідальність за цим договором: у разі прострочення приймання орендованого об'єкта нараховується пеня в розмірі 0,5 % від вартості об'єкта за кожний день прострочення; у разі прострочення сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі 0,5 % від суми боргу за кожний день прострочення виконання зобов'язань; у разі прострочення здачі орендованого об'єкта орендареві пеня у розмірі 0,5% від його вартості за кожний день прострочення.

В силу п.п. 10.1, 10.1.1, 10.1.2 договору, останній розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично порушує умови цього договору і свої зобов'язання; в разі продажу орендованого об'єкта, про що орендодавець письмово повідомляє орендаря.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками сторін (а.с. 15-16).

01.10.2014р. за актом прийому-передачі об'єкт оренди передано орендарю. Строк використання об'єкту 1 рік (з 01.10.2014р. по 31.09.2015р.) Об'єкт оренди передано в належному стані та у відповідності до договору. Акт підписаний сторонами та скріплений їх печатками (а.с. 17).

Листом від 08.10.2015р. №26 позивач повідомив відповідача про заборгованість станом на 01.10.2015р. за договором оренди від 01.10.2014р. №05/14 у розмірі 33800,00 грн. (36800,00 грн. - 3000,00 грн. згідно довідки про заборгованість від 01.10.2015р.), на яку нараховані інфляційні у розмірі 1379,20 грн. за період з жовтня 2014р. по червень 2015р. (а.с. 20-22), а також повідомив про припинення договору оренди з моменту отримання відповідачем цього листа.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вказаний лист був отриманий відповідачем 13.10.2015 р. (а.с.8), проте відповідач заборгованість не погасив, приміщення не звільнив, що і стало причиною звернення позивача до суду.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 ГК України, яка встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Змінюючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи позов частково, апеляційний господарський суд правильно виходив з того, що відповідач, отримавши в користування об'єкт оренди, в порушення умов договору, не здійснював в установленому договором розмірі орендну плату і його заборгованість з її оплати становить за період жовтень 2014 р - вересень 2015 р. 33 800 грн., також відповідно до п.5.5 договору позивачем обгрунтовано здійснено індексацію орендної плати за період жовтень 2014 р. - червень 2015 р. на загальну суму 1379, 20 грн. та нараховано 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 04.11.2014 р. по 03.12.2015 р. у сумі 2 994, 43 грн. Висновки апеляційного господарського суду в цій частині грунтуються на зібраних у справі доказах та нормах закону, що регулюють спірні правовідносини.

Відмовляючи у стягненні з відповідача штрафу у сумі 2 462,54 грн., нарахованого позивачем на підставі ч.2 ст. 231 ГК України, апеляційний господарський суд правильно вказав на відсутність підстав для застосування цієї норми, оскільки жодна і з сторін спірного господарського зобов'язання не є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, порушення не пов'язане з виконанням державного контракту, виконання зобов'язання не фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

На підставі вказаної норми позивач просив стягнути з відповідача за період жовтень 2015 - лютий 2016 р. неустойку у сумі 32 000 грн., яка місцевим господарським судом на підставі ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України була зменшена до 16 000 грн.