Постанова ВГСУ від 02.11.2016 року у справі №911/3178/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Справа № 911/3178/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Коробенка Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Лагода"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2016у справі Господарського суду№ 911/3178/15 Київської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "2ПАК"доприватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Лагода"простягнення 508 574,62 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились; відповідача: Сапронов О.В., дов. від 08.08.2016;

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "2ПАК" (далі - Товариство) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою, у якій, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог (т. 1, а.с. 107-109, 145-148), просило стягнути на його користь з приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Лагода" (далі - Кондитерська фабрика) заборгованість, яка складається з: основного боргу за договором поставки від 05.02.2013 № 5 у розмірі 383 266,73 грн., пені у розмірі 93 942,57 грн., 3% річних у розмірі 7 912,39 грн. та інфляційних витрат у розмірі 23 452,93 грн.

Позовні вимоги Товариство, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України), обґрунтовувало тим, що на виконання укладеного з Кондитерською фабрикою договору поставки від 05.02.2013 № 5, воно належним чином виконало свої зобов'язання з поставки товару, проте останнє свої грошові зобов'язання перед ним за вказаним договором виконало лише частково, у зв'язку із чим ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку з урахуванням інфляційних втрат, пені та 3% річних.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.03.2016 (колегія суддів: Бабкіна В.М., Щоткін О.В., Колесник Р.М.) позовні вимоги Товариства задоволено повністю. Стягнуто з Кондитерської фабрики на користь Товариства 383 266,73 грн. основної заборгованості, 93 942,57 грн. пені, 7 912,39 грн. 3% річних та 23 452,93 грн. інфляційних втрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 (колегія суддів: Агрикова О.В., Рудченко С.Г., Чорногуз М.Г.) рішення Господарського суду Київської області від 28.03.2016 залишено без змін.

Вказані рішення та постанова прийняті з мотивів, викладених Товариством у позовній заяві з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог.

Кондитерська фабрика звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 і рішення Господарського суду Київської області від 28.03.2016, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області. Викладені у касаційній скарзі вимоги Кондитерська фабрика обґрунтовує посиланням на обставини справи, приписи ст. ст. 16, 509, 638-642, 651, 663, 669, 670, 673, 679 ЦК України, ст. 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вважає, що розмір заборгованості, який було встановлено судами попередніх інстанцій не відповідає обставинам справи, у зв'язку з неправильною оцінкою доказів, зазначаючи, що поставка товару відбулась не з тими характеристиками, що замовлялись Кондитерською фабрикою.

Товариство не скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Кондитерської фабрики до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Кондитерської фабрики не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Кондитерською фабрикою (далі - замовник) та Товариством (далі -постачальник) 05.02.2013 було укладено договір поставки № 5, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця стреч-плівку та стрічку липку-пакувальну (далі - товар), а замовник зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його (далі - Договір) (т. 1, а.с. 14-16);

- відповідно до п. 2.1. Договору кількість та асортимент товару вказується у письмових заявках;

- за приписами п. 2.2. Договору якість товару повинна відповідати діючим ДСТУ і підтверджуватися сертифікатом відповідності виданим регіональним Центром Стандартизації метрології і сертифікації. Зазначений сертифікат постачальник зобов'язується надавати з кожною партією товару;

- згідно з п. 2.3. Договору претензії покупця щодо якості товару приймаються постачальником протягом терміну придатності товару, але в будь-якому випадку в термін не менше, ніж 60 календарних днів з моменту постачання товару;

- пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що поставка кожної окремої партії товару проводиться протягом 3-х днів з моменту отримання постачальником письмової (факсової) заявки замовника;

- за умовами п. 3.3. Договору поставка товару здійснюється транспортом за рахунок постачальника на склад замовника, що розташований за адресою: вул. Фрунзе, 99, м. Кагарлик, Київська обл.;

- пунктами 3.5., 3.6. Договору сторони визначили, що приймання товару за кількістю здійснюється на складі замовника відповідно до видаткових накладних, які підписуються представниками сторін. Приймання товару за якістю здійснюється на складі замовника відповідно до документів, які посвідчують якість товару;

- згідно з пунктом 3.7. Договору у разі виявлення неякісного товару постачальник зобов'язаний замінити неякісний товар на товар відповідної якості у термін 5-ти календарних днів з моменту отримання відповідної факсової претензії замовника;

- відповідно до п. 4.3. Договору замовник здійснює оплату кожної окремої партії товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з моменту підписання видаткових накладних щодо поставки відповідної партії товару уповноваженими представниками обох сторін;

- в силу положень п. 8.1. Договору він вступає в силу з моменту його підписання 05.02.2013 і діє до 31.12.2013;

- Додатковою угодою від 30.12.2013 до Договору сторони подовжили строк дії договору, встановивши його дію по 31.12.2015 (т. 1, а.с. 17);