ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2016 року Справа № 910/7748/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,суддівДанилової М.В., Корсака В.А.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Девелопер", м. Київна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 рокуу справі господарського суду міста Києваза позовомКиївської місцевої прокуратури № 2, м. Київ в інтересах держави в особі Київської міської ради, м. Київдо Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Девелопер", м. Київпровнесення змін до договору
за участю представників
прокуратури: Хорс К.Б.,
позивача: Самелюк К.О.,
відповідача: Шатрук В.В.
В С Т А Н О В И В:
Київська місцева прокуратура № 2 звернулась до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Девелопер" (далі за текстом - ТОВ "Фірма "Девелопер") про внесення змін до п. 4.2. Договору оренди земельної ділянки, укладеного 06.10.2006 року Київською міською радою та ТОВ "Фірма "Девелопер", виклавши його у наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 % (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки".
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.06.2016 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 року позов задоволено повністю: внесено зміни до п. 4.2 Договору оренди земельної ділянки, укладеного Київською міською радою та ТОВ "Фірма "Девелопер", зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 06.10.2006 року за № 63-6-00376, виклавши його у такій редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки".
Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що чинним законодавством та умовами договору передбачена можливість внесення змін до договору. У зв'язку зі змінами у законодавстві, рішенням Київської міської ради вирішено внести зміни до договорів оренди землі, встановивши річну орендну плату у трикратному розмірі земельного податку, що є підставою для задоволення позовних вимог.
Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ТОВ "Фірма "Девелопер" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 року і прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Київською міською радою відзиву на касаційну скаргу подано не було.
В судовому засіданні представник відповідача просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 року - скасувати і прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, а представник позивача та прокурор проти доводів касаційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.
Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Фірма "Девелопер" (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки (далі за текстом - Договір оренди), який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 06.10.2006 року за № 63-6-00376, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 23.12.2004 року № 906/2316 та п. 2 рішення Київської міської ради від 19.07.2005 року № 873/3448 передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) на п'ятнадцять років земельну ділянку, розташовану на території мікрорайонів № 2, 3, 4 житлового масиву Осокорки-Північні у Дарницькому районі міста Києва розміром 90195 кв. м, для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення (кадастровий номер 8000000000:90:290:0030), нормативна грошова оцінка якої становить 4 455 752, 16 грн.
Згідно з п. п. 4.1, 4.2 Договору оренди визначена цим Договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який відповідач вносить позивачу за користування земельною ділянкою у грошовій формі. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1, 5 % від її нормативної грошової оцінки на період будівництва об'єкту та після введення в експлуатацію об'єкта: 0, 03 % від нормативної грошової оцінки частини земельної ділянки, яка визначається пропорційно житловій площі фонду; 2, 5 % від нормативної грошової оцінки частини земельної ділянки, яка визначається пропорційно площі нежитлового фонду.
Відповідно до п. п. 4.3, 4.7 Договору оренди розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього Договору; розмір орендної плати може переглядатись у випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз у рік.
В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що рішенням Київської міської ради "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень ст. 288 Податкового кодексу України" внесено зміни до договорів оренди в частині збільшення розміру річної орендної плати. Про необхідність приведення Договору оренди в зазначеній частині у відповідність до вимог чинного законодавства Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) повідомлено відповідача листом від 09.06.2010 року. Проте, надісланий лист відповідачем залишений без відповіді, у зв'язку з чим прокурор звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги господарські суди попередніх інстанцій з посиланням на положення ст. ст. 21, 30 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 632, 651, 652 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, ст. ст. 274, 289 Податкового кодексу України виходили з того, що зміна розміру відсотків від грошової оцінки землі є підставою для внесення змін до Договору в частині орендної плати, а річна орендна плата за земельну ділянку, що є предметом Договору оренди, у будь-якому випадку не може бути меншою ніж 3 % від її нормативної грошової оцінки. Оскільки відповідач із відповідною заявою до Київської міської ради не звертався, наявні правові підставі для внесення змін до Договору оренди за рішенням суду.
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, вважає, що судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів було не повно досліджено обставини у даній справі та не вірно застосовано норми матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а тому судові акти не можна вважати законними та обґрунтованими з огляду на наступне.
Так, в ст. 13 Конституції України встановлено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
В силу приписів ч. 1 ст. 15, ст. 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) істотними умовами договору оренди є, зокрема, розмір, спосіб та умови розрахунку і строки внесення орендної плати за землю, які встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
В пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з п. п. 288.1, 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
В пп. 288.5.1., 288.5.2. п. 288.5. ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
Сервіси для юристів