ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2016 року Справа № 907/799/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,суддівБакуліної С.В., Данилової М.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиМалого приватного підприємства "Гранат", м. Тячів, Закарпатська обл.на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 рокуу справі господарського суду Закарпатської областіза позовомТячівської міської ради, м. Тячів, Закарпатська обл.до Малого приватного підприємства "Гранат", м. Тячів, Закарпатська обл.провизнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування землею
за участю представників
позивача: не з'явився,
відповідача: Чорба П.П.
В С Т А Н О В И В:
Тячівська міська рада звернулась до господарського суду Закарпатської області з позовом до малого приватного підприємства "Гранат" (далі за текстом - МПП "Гранат") про визнання недійсним та скасування Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 0, 325 га МПП "Гранат" для відкриття платної стоянки і речового ринку від 17.06.1994 року.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 21.04.2016 року залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 року позовні вимоги задоволено повністю: визнано недійсним та скасовано Державний акт серії ЗК 011 № 00036 від 17.06.1994 року на право постійного користування земельною ділянкою площею 0, 325 га, виданий МПП "Гранат" для відкриття платної стоянки і речового ринку.
Вищезазначені судові акти мотивовано порушенням земельного законодавства, яке було чинним на час видачі оскаржуваного Державного акту щодо визначеної процедури відведення земельної ділянки в постійне користування та відсутністю рішення ради про виділення земельної ділянки у постійне користування.
Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, МПП "Гранат" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 21.04.2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Тячівською міською радою відзиву на касаційну скаргу подано не було.
В судовому засіданні представник відповідача просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Закарпатської області від 21.04.2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 року - скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивача згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представника відповідача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно Державного акту на право постійного користування землею від 17.06.1994 року серії ЗК 011 № 00036 Тячівською міською радою народних депутатів відповідно до рішення XIV сесії 21-го скликання від 20.04.1994 року МПП "Гранат" надано у постійне користування 0, 325 га землі в межах згідно з планом землекористування для відкриття платної автостоянки і речового ринку.
Водночас, з рішення Тячівської міської ради народних депутатів XIV сесії 21-го скликання від 20.04.1994 року, на підставі якого видано спірний Державний акт, вбачається, що на засіданні сесії вирішено вилучити земельну ділянку біля ресторану "Україна", відведену під платну автостоянку товариству "Автолюбителів"; відмінено рішення виконкому № 7 від 21.01.1982 року "Про виділення земельної ділянки в м. Тячів для платної стоянки легкового автотранспорту", дозволено МПП "Гранат" обладнати цілодобову платну автостоянку в районі ресторану "Україна", а також організувати на ній речовий ринок міста, у вихідні дні організувати продаж легкових автомобілів, дозволено МПП "Гранат" організувати платну автостоянку на площі біля поліклініки в м. Тячів, припинено торгівлю промисловими товарами на діючому міському ринку строком з 20.05.1994 року, вважаючи його овочево-продовольчим ринком.
В подальшому, рішенням виконавчого комітету Тячівської міської ради № 38 від 26.02.1998 року "Про надання землі у тимчасове користування на умовах оренди площею 0, 26 га МПП "Гранат", на якій розміщено речовий ринок та платну автостоянку" МПП "Гранат" відмовлено в задоволенні заяви про закріплення землі на праві постійного користування площею 0, 26 га, на якій розміщено речовий ринок та платну автостоянку.
Проте, вказаним рішенням МПП "Гранат" надано у тимчасове користування на умовах оренди строком на три роки землю площею 0, 26 га, на якій розміщено речовий ринок та платну автостоянку по вулиці Леніна біля ресторану "Україна" в м. Тячів згідно рішення XIV сесії 21-го скликання Тячівської міської ради від 20.04.1994 року та зобов'язано директора МПП "Гранат" укласти угоду на оренду землі з Тячівською міською радою строком на три роки.
При цьому, з протоколу XIV сесії 21-го скликання Тячівської міської ради народних депутатів від 20.04.1994 року також не вбачається вирішення питання про передачу спірної земельної ділянки у постійне користування МПП "Гранат", як зазначено в оскаржуваному акті.
Рішенням ІІІ сесії 23-го скликання Тячівської міської ради від 17.09.1998 року затверджено рішення по Земельній реформі, прийняті на засіданнях виконкому за період з лютого по серпень 1998 року, в тому числі і рішення виконавчого комітету Тячівської міської ради № 38 від 26.02.1998 року "Про надання землі у тимчасове користування на умовах оренди площею 0, 26 га МПП "Гранат", на якій розміщено речовий ринок та платну автостоянку".
Відповідно до ч. 5 ст. 7 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року, чинній на час виготовлення оскаржуваного державного акту) у постійне користування земля надається радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності.
В силу приписів ст. 19 Земельного кодексу України (1990 року, в редакції чинній на час виготовлення оскаржуваного державного акту) міська рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому ст. ст. 31 і 32 цього Кодексу. Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок. Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації. Замовниками виконання вказаних робіт є відповідні місцеві Ради народних депутатів, підприємства, установи і організації. Підприємство, установа, організація та громадяни, заінтересовані в одержанні земельних ділянок, звертаються з відповідним клопотанням (громадянин з заявою) до місцевої Ради народних депутатів, яка має право надавати земельні ділянки. До клопотання додаються: копія генерального плану будівництва або інші графічні матеріали, що обґрунтовують розмір намічуваної для відведення площі, титульний список або довідка про фінансування будівництва, проект рекультивації земель, інші матеріали. Відповідна місцева Рада народних депутатів розглядає клопотання (заяву) у строк не більше місяця, дає дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки і одночасно повідомляє про це Раду народних депутатів, на території якої розташована намічувана для відведення земельна ділянка. Проект відведення земельної ділянки погоджується з власником землі або землекористувачем та подається до сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка розглядає його у місячний строк і в межах своєї компетенції приймає рішення про надання земель. Районна (міська) Рада народних депутатів приймає у місячний строк рішення про надання земельної ділянки.
В ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України (1990 року) визначено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Згідно з ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Отже, передумовою передачі в користування земельної ділянки юридичній особі є відповідне рішення про надання земельної ділянки органом місцевого самоврядування в межах його повноважень.
Сервіси для юристів