Постанова ВГСУ від 02.09.2026 року у справі №335/5988/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 335/5988/22

провадження № 51-1715км25

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

у режимі відеоконференції:

засудженого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року щодо

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Мелітополя Запорізької області та зареєстрованого в цьому ж місті ( АДРЕСА_1 ), жителя АДРЕСА_2 ),

засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 січня 2024 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за частинами 1, 2, 3 ст. 309 КК та призначено йому покарання: за ч. 1 ст. 309 КК у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 309 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 309 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням на строк 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.

Зараховано в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_6 строк попереднього ув`язнення з моменту фактичного затримання до моменту оголошення вироку суду з 17 жовтня 2022 року по 09 січня 2024 року.

Вирішено питання щодо речових доказів, процесуальних витрат та арешту майна у провадженні.

Запорізький апеляційний суд ухвалою від 27 лютого 2025 року залишив без змін вирок районного суду, а апеляційну скаргу сторони обвинувачення - без задоволення.

Верховний Суд постановою від 25 червня 2025 року скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у цьому суді з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, яке призвело до передчасного висновку про правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Дніпровський апеляційний суд вироком від 14 квітня 2026 року скасував вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 січня 2024 року та ухвалив свій вирок, яким визнав ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 307 КК та призначив покарання у виді позбавлення волі: - за ч. 2 ст. 307 КК на строк 6 років з конфіскацією всього належного йому майна; - за ч. 3 ст. 307 цього Кодексу на строк 9 років з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначив ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбування покарання вирішено рахувати з моменту затримання ОСОБА_6 у порядку виконання вироку.

Зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_6 строк попереднього ув`язнення з моменту фактичного затримання до моменту оголошення вироку суду першої інстанції з 17 жовтня 2022 року по 09 січня 2024 року. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.

Також ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року скасовано вирок районного суду від 09 січня 2024 року за ч. 1 ст. 309 КК щодо ОСОБА_6 та звільнено його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 цього Кодексу у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження в цій частині закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).