Постанова ВГСУ від 02.09.2015 року у справі №911/1171/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2015 року Справа № 911/1171/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.06.2015р. у справі господарського суду№911/1171/15 Київської області за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"додочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства "Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" про за участю представників сторін: позивача - відповідача - стягнення 557 324,81грн. не з'явився керівник Богдан С.В. - виписка з ЄДРПО від 04.02.15р.

Розпорядженням №03-05/1261 від 31.08.2015р. змінено склад колегії суддів у справі №911/1171/15, призначеної до розгляду колегією у складі головуючого судді Ходаківської І.П., суддів Данилової Т.Б., Костенко Т.Ф., утворено колегію суддів у складі головуючий суддя Корсак В.А., судді Данилова М.В, Данилова Т.Б.

В С Т А Н О В И В:

У березні 2015 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства "Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" про стягнення з відповідача на користь позивача 557324,81грн., з яких пеня за несвоєчасні розрахунки в розмірі 106531,01грн., 3% річні в розмірі 44651,61грн., інфляційні втрати в розмірі 406142,19грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 23.04.2015р. (суддя Лилак Т.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015р. (судді Ропій Л.М., Рябуха В.І., Калатай Н.Ф.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 48440,95грн. пені, 44651,61грн. 3% річних, 406142,19грн. інфляційної складової боргу, 9984,70грн. судового збору, в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення і постанову в частині відмови у стягненні 48440,95грн. пені та в скасованій частині прийняти нове рішення, яким стягнути 48440,95грн. пені, в решті оскаржувані рішення і постанову залишити без змін .

Заслухавши присутнього в судовому засіданні керівника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 30.09.2011р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та дочірнім підприємством "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" ВАТ "Київоблгаз" укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 14/2214/11.

В подальшому Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" було перетворено у публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а дочірнє підприємство "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" ВАТ "Київоблгаз" перетворено у дочірнє підприємство "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства "Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз".

Згідно із п.1.1 договору №14/2214/11 позивач, за договором продавець, зобов'язується передати у власність відповідачу, за договором покупцю, у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ, для потреб суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (в обсягах природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами) та використовується теплогенеруючими (теплопостачальними) підприємствами на власні потреби та втрати, а відповідач зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Пунктами 2.1, 2.1.2 договору № 14/2214/11 передбачено, що позивач передає відповідачу з 01.10.2011р. по 31.12.2012р. газ в обсязі до 6449,900 тис. куб.м; допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі ± 5% від узгодженого сторонами згідно п.2.1 цього договору планового обсягу продажу газу без коригування планованого обсягу.

Відповідно до п.п.3.3, 3.4 договору №14/2214/11 приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу; акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно із п.6.1 договору №14/2214/11, в редакції додаткової угоди №5 від 28.01.2014р., оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу; остаточний розрахунок за фактично переданий газ за договором здійснюється до 31.01.2014р.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Київської області від 27.01.2014р. у справі №911/41/14, яке сторонами не оскаржувалось, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011р. № 14/2214/11 у вигляді основного боргу у сумі 1425882,62грн., пеню у сумі 2177,98грн., три проценти річних у сумі 133231,54грн., інфляційні втрати у сумі 6188,10грн. та судовий збір у сумі 31349,60грн.; в іншій частині в позові відмовлено.

Рішення у справі №911/41/14 мотивоване тим, що позивач на виконання вимог п.п.1.1, 2.1 договору, з дотриманням вимог ст.ст.526, 629, 712 ЦК України, у період з жовтня 2011 року по серпень 2012 року передав, а відповідач прийняв природний газ, що підтверджено актами приймання-передачі природного газу, основна заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 1425882,62грн., за, що позивачем відповідачу нараховано пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого природного газу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у загальній сумі 166230,70грн., судом здійснено розрахунок пені за заявлені позивачем періоди, за результатами якого судом встановлено, що з відповідача підлягає до стягнення пеня у сумі 165893,33грн. Також, судом встановлено, що сума заборгованості у вигляді інфляційних втрат за період з 15.12.2011р. до моменту звернення з позовом до суду - 31.12.2013р., складає 6188,10грн., сума заборгованості у вигляді трьох процентів річних за період з 15.11.2011р. по 02.07.2013р. складає 133231,54грн.

Згідно із ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; пунктом 1 частини 2 вказаної статті визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Порушення грошового зобов'язання відповідачем щодо оплати поставленого позивачем природного газу за договором №14/2214/11 у розмірі 1425882,62грн. встановлено рішенням господарського суду Київської області від 27.01.2014р. у справі №911/41/14, за участю тих самих сторін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до розрахунку, сум пені, 3% річних, інфляційних нарахувань за прострочення грошового зобов'язання згідно із договором №14/2214/11 у даній справі, позивачем пред'явлені вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за періоди поза межами періодів прострочення, що були предметом позову в справі №911/41/14. Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми пені за прострочення оплати за природний газ, поставлений у березні-серпні 2012 року, які нараховані за період прострочення виконання зобов'язання з 01.03.2014р. по 31.07.2014р., 3% річних за прострочення оплати за природний газ, які нараховані за період прострочення виконання зобов'язання з 01.02.2014р. по 16.02.2015р., а також інфляційні втрати за прострочення оплати за природний газ, які нараховані за період прострочення виконання зобов'язання з лютого 2014 року по січень 2015 року.