ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2016 року Справа № 908/3313/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Рогач Л.І. - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Полянського А.Г.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Заступника прокурора Харківської області та Запорізької міської радина постановуДонецького апеляційного господарського суду від 18.04.2016у справі№ 908/3313/14 Господарського судуЗапорізької областіза позовомЗапорізької місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Запорізької міської радидоПриватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат"простягнення збитків за участю представників: прокуратуриБезкоровайний Б.О. - посвід. № 036984позивачане з'явився відповідачаЛучко О.М.- предст. дов. від 21.05.2016
ВСТАНОВИВ:
10.09.2014 Прокурор міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" на користь Запорізької міської ради 5931344,11 грн збитків, що є недоотриманими бюджетом доходами від орендної плати за період фактичного використання відповідачем земельних ділянок без правовстановлюючих документів. Позов обґрунтовано приписами статей 152, 156, 157 Земельного кодексу України, статті 22 Цивільного кодексу України, статей 16, 33, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктами 1, 2, 3, 5 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284.
Запорізька міська рада підтримала позов органу прокуратури.
Відповідач відхилив позов, вказавши, що стаття 156 Земельного кодексу України не передбачає такої підстави настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам як не оформлення правовстановлюючого документу в строк, встановлений органом місцевого самоврядування; сума збитків, яку заявляє до стягнення Запорізька міська рада, ґрунтується на припущеннях, в діях відповідача, як законного землекористувача, відсутні ознаки неправомірної поведінки, а Запорізька міська рада не вчинила дій, спрямованих на укладення договору оренди земельних ділянок; відповідач є законним користувачем земельних ділянок в зв'язку з переходом права користування земельними ділянками на підставі набуття права власності на об'єкти, розташовані на них.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.02.2016 (суддя Кагітіна Л.П.) здійснено процесуальне правонаступництво, змінено прокуратуру міста Запоріжжя на її правонаступника Запорізьку місцеву прокуратуру № 2; у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2016 (судді: Мартюхіна Н.О., - головуючий, Агапов О.Л., Малашкевич С.А.) рішення господарського суду залишено без змін, як законне і обґрунтоване.
Не погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, Заступник прокурора Харківської області та Запорізька міська рада подали до Вищого господарського суду України касаційні скарги, в якій просили суд скасувати рішення і постанову та прийняти нове рішення, яким позов прокурора задовольнити у повному обсязі. Касаційні скарги вмотивовано неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням істотних обставин справи, а саме, в порушення приписів статей 4-7, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України суди залишили поза увагою бездіяльність відповідача щодо оформлення договорів оренди земельних ділянок, не з'ясували її причини, дійшли висновку про відсутність в діях відповідача складу цивільного правопорушення та недоведеність суми заявлених до стягнення збитків всупереч приписам статей 152, 156, 157 Земельного кодексу України, статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, не врахували, що невжиття відповідачем належних заходів, спрямованих на своєчасне оформлення правовстановлюючих документів, позбавили власника землі можливості отримати дохід у вигляді орендної плати; рішення міськради про затвердження актів з визначення розміру збитків не визнано недійсним та не скасоване; суди не врахували практику Верховного Суду України та Вищого господарського суду України у подібних правовідносинах. Запорізька міська рада також вказала у касаційній скарзі, що розмір заявлених до стягнення збитків визначено, виходячи із розміру орендної плати, яка мала сплачуватись відповідачем за земельні ділянки, які знаходяться в користуванні; суди в порушення вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України та статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дійшли невірного висновку, що відповідач є постійним землекористувачем спірних земельних ділянок, помилково не застосували вимоги статей 123,124 Земельного кодексу України та статті 15 Закону України "Про оренду землі" та неправильно застосували статтю 181 Господарського кодексу України; суди в порушення статті 35 Господарського процесуального кодексу України не взяли до уваги обставини, встановлені рішенням у справі № 335/7793/14-а,.
Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи касаційної скарги; Запорізька міська рада не скористалась процесуальним правом на участь у судовому засіданні касаційної інстанції свого представника.
Відповідач усно та у запереченні відхилив доводи касаційних скарг, вказавши на законність та обґрунтованість судових рішень.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора та представника відповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що 21.10.2011 рішенням сесії Запорізької міської ради від № 4 "Про передачу в оренду ПАТ "Запоріжабразив" земельних ділянок по вул. Димитрова, 44 для розташування промислового майданчику та пам'ятника загиблим робітникам абразивного комбінату" (надалі - рішення № 4) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Димитрова, 44 Публічному акціонерному товариству "Запорізький абразивний комбінат". Пунктом 2 рішення № 4 встановлено та затверджено межі і розмір земельних ділянок загальною площею 49,9468 га по вул. Димитрова, 44 згідно з планом, що додається в тому числі: - земельної ділянки площею 49,9316 га для розташування промислового майданчика; - земельної ділянки площею 0,0152 га для розташування пам'ятника загиблим робітникам абразивного комбінату; згідно з пунктом 3 рішення № 4 вирішено передати в оренду Публічному акціонерному товариству "Запорізький абразивний комбінат" строком до 20.09.2014 земельні ділянки загальною площею 49,9468 га (землі промисловості) по вул. Димитрова, 44 за рахунок земель Запорізької міської ради, в тому числі земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:07:036:0104) площею 49,9316 га для розташування промислового майданчика; земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:07:036:0106) площею 0,0152 га для розташування пам'ятника загиблим робітникам абразивного комбінату. Пунктом 5.1 рішення № 4 зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Запорізький абразивний комбінат " у двомісячний термін після прийняття даного рішення укласти з Запорізькою міською радою договори оренди землі, подати їх на державну реєстрацію та одержати в установленому порядку.
Договори оренди земельних ділянок сторони не уклали, разом з тим, відповідач не заперечує фактичне користування вказаними вище земельними ділянками.
Комісія по визначенню та відшкодуванню збитків у сфері земельних відносин, створена на підставі рішення Запорізької міської ради № 43 від 27.03.2013 "Про створення комісії по визначенню та відшкодуванню збитків у сфері земельних відносин", склали акти № 5 та № 6 про визначення розміру збитків, завданих місцевому бюджету ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" внаслідок користування земельною ділянкою площею 499316 кв.м. та площею 152 кв.м. розташованих в м. Запоріжжя по вул. Димитровій, 44, без оформлення правовстановлюючих документів.
23.05.2014 Виконавчий комітет Запорізької міської ради прийняв рішення №184 "Про затвердження актів про визначення розміру збитків, заподіяних в наслідок користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів". Згідно з актом про визначення розміру збитків № 5 розрахунковий розмір збитків за використання земельної ділянки без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 22.12.2011 по 14.11.2013, складає: з 22.12.2011 по 31.12.2011 - 83702,78 грн.; з 01.01.2012 по 31.12.2012 - 3026672,64 грн.; з 01.01.2013 по 14.11.2013 - 2820617,84 грн.; згідно з актом про визначення розміру збитків № 6 розрахунковий розмір збитків за використання земельної ділянки без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 22.12.2011 по 14.11.2013, складає: з 22.12.2011 по 31.12.2011 - 4,48 грн.; з 01.01.2012 по 31.12.2012 - 156,31 грн.; з 01.01.2013 по 14.11.2013 - 190,06 грн.
Згідно з пунктом 2 рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №184 від 23.05.2014 "Про затвердження актів про визначення розміру збитків, заподіяних в наслідок користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів", Публічне акціонерне товариство "Запоріжабразив" зобов'язано сплатити збитки, визначені в акті, не пізніше одного місяця після затвердження акта.
Разом з тим, місцевий господарський суд встановив, що відповідно до наказу "Про перетворення Запорізького абразивного комбінату у відкрите акціонере товариство" від 25.10.1995 за № 1379, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області передало Відкритому акціонерному товариству "Запорізький абразивний комбінат" ряд об'єктів нерухомості у власність за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 44. Згідно з наказом "Про перетворення Запорізького абразивного комбінату у відкрите акціонерне товариство" від 25.10.1995 № 1379 регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області 13.02.2001 передало Відкритому акціонерному товариству "Запорізький абразивний комбінат" об'єкти нерухомості, зазначені в переліку; вказаний перелік містить відмітку про реєстрацію в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність у діях відповідача протиправної поведінки та вини, як складової цивільного правопорушення, недоведеність причинно-наслідкового зв'язку між використанням відповідачем земельної ділянки та збитками у вигляді не отриманого доходу, розмір яких є наслідком умовного припущення про можливість отримання територіальною громадою прибутку від одержання плати за землю у формі орендної плати, з огляду на що відсутні підстави для стягнення збитків відповідно до приписів статей 22, 1166, 1193 Цивільного кодексу України. Також суд дійшов висновку, що відповідач є законним користувачем земельних ділянок відповідно до приписів статті 30 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла на момент передачі відповідачу нерухомого майна); позивач, як контролюючий орган у сфері земельних відносин не довів вчинення відповідних дій у розумінні статті 181 Господарського кодексу України, спрямованих на укладення договору або на зобов'язання відповідача його укласти.
Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого господарського суду, а також вказав, що факт протиправної поведінки відповідача не доведено оскільки ні статтею 156 Земельного кодексу України ні Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, не передбачено такої підстави настання цивільно-правової відповідальності, як не укладення та не оформлення правовстановлюючого документа - договору оренди; прокурор та позивач не довели обставин, що позивач мав би реальну можливість належним чином фактично використовувати спірні земельні ділянки, враховуючи, що відповідач є законним користувачем земельних ділянок, на яких знаходиться його нерухоме майно; позивач не надав належних доказів оцінювання земельних ділянок в спірний період за 2011-2013 роки для правомірного визначення розміру орендної плати; відповідача не було залучено у відповідності до вимог чинного законодавства до складу комісії з визначення розміру відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
Судова колегія зазначає, що у відповідності до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За приписами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого було порушено. З урахуванням положень частини 2 статті 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
З огляду на загальні положення наведених вище норм для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. При цьому для стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) також необхідним є встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Сервіси для юристів