Постанова ВГСУ від 02.07.2014 року у справі №913/2728/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року Справа № 913/2728/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Полянського А.Г.

суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Луганської міської радина постановуДонецького апеляційного господарського суду від 25.02.2014 р.у справі Господарського суду№ 913/2728/13 Луганської областіза позовомЛуганської міської радидоЗакритого акціонерного товариства "Доля-Схід"простягнення 13 940,87 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились;відповідача: не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2013 року Луганська міська рада (далі - Рада) звернулась до Господарського суду Луганської області з позовною заявою, у якій, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 05.12.2013 р. (а.с. 135-136), просила стягнути на її користь з Закритого акціонерного товариства "Доля-Схід" (далі - Товариство) 13 940,87 грн. заборгованості, яка складається з: заборгованості по орендній платі за землю за період з 01.02.2009 р. по 31.12.2010 р. у розмірі 13 834,17 грн. та пені за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2009 р. у розмірі 106,70 грн.

Позовні вимоги Рада, посилаючись на норми Конституції України, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" обґрунтовувала тим, що Товариство неналежним чином виконує умови укладеного між сторонами договору оренди землі від 16.06.2004 р. в частині сплати орендних платежів. Зокрема, у вказаному договорі сторони передбачили, що орендна плата обчислюється орендарем самостійно з урахуванням індексу інфляції та змін розміру земельного податку, що відбувається протягом терміну дії договору, однак Товариством не було враховано зміни складових земельного податку, неправильно розраховувалась та сплачувалась орендна плата, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка з урахуванням пені підлягає стягненню у судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 24.12.2013 р. (суддя Семендяєва І.В.) позов задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Доля-Схід" на користь Ради 3 202,84 грн. заборгованості по орендній платі за землю. У задоволенні решти позовних вимог Ради відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.2014 р. (колегія суддів: Кододова О.В., Агапов О.Л., Геза Т.Д.) рішення Господарського суду Луганської області від 24.12.2013 р. залишено без змін.

В частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по орендній платі за землю за період з 01.09.2010 р. по 31.12.2010 р. вказані судові рішення прийнято з мотивів, викладених Радою у позовній заяві. В частині відмови у стягненні заборгованості за період з 01.02.2009 р. по 01.09.2010 р. та пені у повному обсязі, судові рішення мотивовано пропуском Радою строків позовної давності, про застосування яких було заявлено відповідачем, що у відповідності до ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.2014 р. і рішення Господарського суду Луганської області від 24.12.2013 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. Викладені у касаційній скарзі вимоги Рада обґрунтовує посиланням на обставини справи, зазначаючи про порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права в частині застосування за заявою відповідача наслідків спливу строків позовної давності щодо частини вимог без врахування поважності причин їх пропуску Радою.

Приватне акціонерне товариство "Доля-Схід" не скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та відзив на касаційну скаргу Ради до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Ради не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- рішенням Ради від 23.04.2004 р. № 20/103 було вирішено передати Товариству в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,0472 га, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтська (на перетині з вулицею Оборонна) для будівництва та розміщення прибудови, яка буде використовуватись під розміщення торговельно-побутового комплексу;

- на підставі вказаного рішення між Радою (орендодавець) та Товаритсвом, перейменованим в подальшому на Приватне акціонерне товариство "Доля-Схід" (орендар), 16.06.2004 р. було укладено договір оренди землі (далі - Договір). Державну реєстрацію Договору проведено 02.07.2004 за № 5058;

- відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 279 736 грн. 46 коп.;

- згідно з п. 4.1. Договору річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного), який діє на момент укладення договору оренди земельної ділянки збільшеного на коефіцієнт 2,5 (довідка у вигляді розрахунку про розмір земельного податку (річного), який діє на момент укладення договору оренди земельної ділянки додається до даного договору та є його невід'ємною частиною);

- за приписами п. 9.1 Договору на момент укладення договору розмір орендної плати складає 6 993 грн. 40 коп.;

- у п. 10 Договору сторони погодили, що щороку станом на 1 січня поточного року річна орендна плата попереднього року індексується на коефіцієнт, який застосовується для індексації грошової оцінки земель, порядок проведення якої затверджений Кабінетом Міністрів України. Якщо розрахований згідно цього порядку коефіцієнт менше чи дорівнює одиниці, індексація орендної плати не проводиться;

- орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій безготівковій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.12 Договору);

- пунктом 29.1 Договору на орендаря покладений обов'язок самостійно обчислювати розмір орендної плати, в тому числі здійснювати індексацію землі;

- рішенням Ради від 18.12.2007 р. № 28/10 було затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Луганська. На підставі вказаного рішення Товариству були видані довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати на 2009 рік (а.с. 19) та на 2010 рік (а.с. 20), якими встановлена нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки з урахуванням функціонального коефіцієнту 2,5 у розмірах 7 689 078,15 грн. та 8 142 733,75 грн. відповідно;

- з огляду на погоджену сторонами у Договорі методику розрахунку річної орендної плати за землю та наявні в матеріалах справи довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати на 2009 та 2010 роки, розмір річної орендної плати за спірну земельну ділянку у 2009 році складав 8 317,02 грн., а у 2010 році - 9 608,43 грн.;

- Товариство свої зобов'язання за Договором щодо внесення орендної плати за землю виконало частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за період з 01.02.2009 р. по 31.12.2010 р. у розмірі 16 300,40 грн., яка є предметом позову у даній справі. Крім того, за неналежне виконання умов Договору Рада просить стягнути 106,70 грн. пені за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2009 р.