П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2026 року
м. Київ
справа № 337/316/24
провадження № 51-874км26
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29 листопада 2024 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 04 лютого 2026 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нововихайлівки Маріїнського району Донецької області, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29 листопада 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Вирішено питання щодо цивільного позову, процесуальних витрат, арешту транспортного засобу та речових доказів.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 04 лютого 2026 року вирок місцевого суду в частині призначеного покарання змінено та призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. В решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Судами попередніх інстанцій ОСОБА_7 визнано винуватим в тому, що він 21 листопада 2023 року приблизно о 12 год 15 хв всупереч вимогам п. 10.9 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) керував автомобілем «ГАЗ 3302СПГ» (д.н.з. НОМЕР_1 ) та під час руху заднім ходом по тротуару поблизу буд. № 26-Б на вул. Сорочинській в м. Запоріжжі не переконався в безпеці своїх дій, не звернувся за допомогою до інших осіб для забезпечення безпеки руху, здійснив наїзд задньою частиною кузова керованого ним транспортного засобу на пішохода ОСОБА_8 , в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження, від яких померла.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник стверджує про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість та просить змінити вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду в частині призначеного ОСОБА_7 основного покарання та призначити засудженому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки із застосуванням положень ст. 75 КК.
На обґрунтування касаційних вимог захисник стверджує, що після постановлення місцевим судом вироку щодо ОСОБА_7 стороні захисту стало відомо про тяжку хворобу засудженого, а саме клінічний хронічний лімфоцитарний лейкоз у стадії ремісії, і ОСОБА_7 потребує постійного медичного нагляду, спеціального харчування та приймання ліків з метою збереження хвороби в стані ремісії, що, на переконання захисника, з урахуванням інших відомостей про особу ОСОБА_7 та його щирого розкаяння у вчиненому, є підставою для застосування інституту звільнення від основного покарання із випробуванням. Вважає, що апеляційний суд повною мірою не врахував ці обставини та Порядок організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затверджений спільним Наказом МЮ України та МОЗ України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572 (далі - Порядок), яким передбачено вирішення питання про звільнення засудженого від подальшого відбування покарання за хворобою, а лише пом`якшив основне покарання засудженого та визначив його в мінімальній межі, передбаченій санкцією ч. 2 ст. 286 КК, однак безпідставно не застосував до ОСОБА_7 положення ст. 75 КК.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор заперечила вимоги касаційної скарги, просила відмовити в її задоволенні.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися. В касаційній скарзі та надісланому на адресу Суду клопотанні захисник просив здійснити касаційний розгляд за його відсутності та за відсутності засудженого.
Мотиви суду
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, позицію прокурора, перевірила матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи і дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно із ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Сервіси для юристів