Постанова ВГСУ від 02.06.2015 року у справі №904/8679/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року Справа № 904/8679/14

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2015 р. (головуючий суддя Лисенко О.М., судді Джихур О.В., Виноградник О.М.)у справі№ 904/8679/14 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення заборгованості в сумі 25.575,52 грн., за участю представників:позивачаМостепанюк В.І.,відповідачане з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2015 р. у справі № 904/8679/14 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2015р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2015 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено: стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" 22.560,00 грн. основного боргу; 2.857,07 грн. заборгованості за відсотками; 79,50 грн. комісії; 41,67 грн. пені за прострочення сплати відсотків; 4,65 грн. пені за прострочення сплати комісії; 32,63 грн. індексації простроченої заборгованості.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема положення ст. 606 ЦК України та п. 1.38 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників відповідача.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Публічним акціонерним товариством "БРОКБІЗНЕСБАНК" (далі - банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (далі - позичальник) 01.10.2013 р. був укладений Кредитний договір № 12/113 КР (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого банк в межах ліміту, на засадах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання надає позичальнику кредит на умовах, визначених Договором.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що кредит надається банком позичальнику у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом у розмірі 30.000,00 грн., який змінюється і встановлюється для кожного періоду дії Договору окремо та визначається наступним графіком: 01.10.2013 р. - 29.09.2014 р. включно - 30.000,00 грн.; 30.09.2014 р. - 30.09.2014 р. включно - 29.500,00 грн.

Позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку та на умовах, визначених Договором, не пізніше строку, зазначеного у пункті 1.3 Договору, відповідно до наступного графіку: 29.09.2014 р. підлягає поверненню сума, що перевищує 29.500,00 грн.; 30.09.2014 р. - повне погашення залишку заборгованості.

Будь-яка заборгованість позичальника за кредитом, що перевищує визначену на відповідну дату суму ліміту, вважається простроченою заборгованістю.

Відповідно до п. 1.3 Договору строк користування (термін повернення) залишку заборгованості за кредитом - до 30.09.2014 р. включно.

Сторони пунктом 1.4 Договору узгодили, що процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 21,5% процентів річних. Сторони погоджуються, що у разі непогашення позичальником кредиту у строк, визначений пунктом 1.3 Договору, починаючи з наступного календарного дня за датою, вказаною в пункті 1.3 Договору, нарахування процентів за простроченою частиною кредиту здійснюється за фіксованою процентною ставкою у розмірі 26,5% процентів річних.

Відповідно до п. 2.5 Договору за оформлення та видачу кредиту позичальник сплачує банку комісію у розмірі 150,00 грн. без ПДВ. Комісія сплачується на вказаний в пункті рахунок до моменту надання кредиту.

Пунктом 2.6 Договору сторони погодили, що за обслуговування кредитної лінії позичальник щомісяця сплачує банку комісію у розмірі 2,0 % проценти річних, яка нараховується на суму невикористаної позичальником частини ліміту кредиту, встановленого пунктом 1.2 Договору, та яка сплачується до 7-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому нарахована комісія, а також в день повернення (у тому числі дострокового) заборгованості за Договором в повному обсязі.

Згідно з п. 2.7 Договору моментом (днем) надання банком кредиту (траншу) позичальнику вважається день перерахування грошових коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок, зазначений в пункті 2.1 Договору, на підставі заяви позичальника.

Відповідно до п. 2.8 Договору повернення кредиту відбувається шляхом здійснення платежу на рахунок для погашення заборгованості за кредитом, відкритий банком позичальнику згідно з п. 2.12 Договору, в строки, в сумах та в порядку, передбачених графіком, встановленим пунктом 1.2 Договору, та не пізніше строку, зазначеного в пункті 1.3 Договору.

У пункті 2.9 Договору сторони узгодили, що позичальник зобов'язаний сплатити банку проценти за користування кредитом, які розраховуються на основі процентної ставки, що вказана в пункті 1.4 Договору. Проценти нараховуються у валюті кредиту, вказаної в пункті 1.2 Договору, на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту. Для розрахунку процентів використовується фактична кількість днів у місяці та році.

Пунктами 2.10, 2.11, 2.13 Договору передбачений порядок нарахування процентів за користування кредитом.

Відповідно до пп. 4.2.1 п. 4.2 Договору позичальник зобов'язався здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати проценти, сплачувати інші грошові зобов'язання за Договором, виконувати всі свої зобов'язання у повному обсязі та у строки, передбачені Договором.

Як погоджено сторонами в п. 6.1 Договору, за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій, інших грошових зобов'язань позичальника банк має право нараховувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який здійснюється нарахування пені, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Договір, згідно з п. 7.1, набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за Договором.

Судами встановлено, що на виконання умов Договору відповідачем була підписана Заява №1 від 03.10.2013 р. на отримання кредитних коштів в межах кредитної лінії в розмірі 29.560,00 грн. для поповнення обігових коштів.

Сторони 03.10.2013 р. підписали Додаткову угоду № 1 до Договору, згідно з п. 1 якої, в розрізі відкритого за Кредитним договором кредиту, Банк надає позичальнику кошти в сумі 29.560,00 грн. для поповнення обігових коштів.