Постанова ВГСУ від 02.06.2015 року у справі №904/8409/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року Справа № 904/8409/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддів:Кролевець О.А., Попікової О.В. (доповідач у справі) за участю представників: від позивача:Вознюк Є.В., дов. №14-167 від 11.06.2014р.,від відповідача:Малюк Є.М., дов. №33/016-юр від 20.01.2015р., Нижник О.М., дов. №41/016-юр від 20.01.2015р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиПублічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот"на рішення та постановуГосподарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2015р.у справі№904/8409/14 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Дніпроазот"простягнення 4354570,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" (надалі - ПАТ "Дніпроазот") про стягнення 4354570,95 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 №13/2376-ТЕ-5, з яких: 3080622,23 грн. основного боргу, 670240,80 грн. пені, 410909,97 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 192797,93 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014р. (суддя Рудь І.А..) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 3080622,23 грн. основного боргу, 570514,42 грн. пені, 410909,97 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 192797,93 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване приписами статей 509, 526, 530, 548, 549, 610, 625 Цивільного кодексу України та статей 193, 199 ,232 Господарського кодексу України, застосувавши які місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань з повної та своєчасної оплати вартості газу, поставленого позивачем протягом січня-квітня 2013р. та жовтня-грудня 2013р.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2015р. (головуючий суддя Виноградник О.М., судді Джихур О.В., Лисенко О.М.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014р. змінено, позов задоволено частково шляхом стягнення з ПАТ "Дніпроазот" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 3080622,23 грн. основного боргу. В решті позовних вимог відмовлено.

Змінюючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення 570514,42 грн. пені, 410909,97 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 192797,93 грн., апеляційний суд керувався статтями 14, 530, 612, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України та статтями 32, 33, 36 Господарського процесуального кодексу України, з врахуванням яких виходив з того, що згідно з п.3.4 договору купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 №13/2376-ТЕ-5 (далі - договір №13/2376-ТЕ-5) акт приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків між сторонами, проте, з огляду на факт прострочення підписання позивачем актів за січень-квітень, грудень 2013р. та недоведеність їх своєчасного повернення відповідачу, неможливо встановити початок перебігу строку платежу, оскільки умовами договору не встановлено строки оплати в разі оформлення акта приймання-передачі газу пізніше 14 днів після місяця постачання газу, а з вимогами про оплату в порядку ч.2 статті 530 Цивільного кодексу України позивач не звертався, тому нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних є необґрунтованим.

Не погодившись з постановою апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів статей 509, 526, 530, 599, 612, 617, 692 Цивільного кодексу України, статей 175,218,219,229 Господарського кодексу України та статей 42,22,43,84 Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржник з огляду на те, що згідно з п.6.1 договору №13/2376-ТЕ-5 остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, наголошує на тому, що умовами договору жодним чином не пов`язуються дата підписання акту приймання-передачі природного газу з датою розрахунку по кожному з періодів постачання, а вказані акти лише фіксують остаточний обсяг переданого газу за минулий місяць. Крім того, на думку заявника, виходячи з показників своїх комерційних вузлів обліку газу (п.4.1 договору №13/2376-ТЕ-5), відповідач мав усі дані щодо фактичних щомісячних обсягів отриманого природного газу для проведення розрахунків.

ПАТ "Дніпроазот" у відзиві на касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" просить відмовити у її задоволенні з мотивів, викладених у відзиві.

Крім того, не погодившись з рішенням та постановою судів попередніх інстанцій, відповідач також звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати в частині задоволення позовних вимог і прийняти нове рішення про відмову в позові в цій частині.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів статей 530, 549, 610, 611, 612, 613, 625 Цивільного кодекс України та статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржник вважає, що встановивши неможливість визначити початок перебігу строку платежу та відсутність звернення позивача з вимогою про оплату в порядку ч.2 статті 530 Цивільного кодексу України, апеляційна інстанція передчасно стягнула з відповідача суму основного боргу.

Розглянувши касаційні скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а касаційна скарга позивача - частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 28.12.2012р. між ПАТ "Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" м.Київ (продавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Дніпроазот" (покупець, відповідач) був укладений договір купівлі-продажу природного газу №13/2376-ТЕ-5, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору; газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками ї їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності) (п.п.1.1-1.2 р.1 договору.

Згідно з п.2.1 розділу 2 договору сторони погодили, що продавець передає покупцеві з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 8690 тисяч куб.м., у тому числі по місяцях кварталів: січень - 1870, лютий - 1700, березень - 1440, квітень - 260, жовтень - 470, листопад - 1240, грудень - 1710 тис. куб.м.

Пунктами 3.1,3.3,3.4 розділу 3 договору сторони узгодили, що продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця; право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі; після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ. Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу; обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов`язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 6.1 розділу 6 договору сторони передбачили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п.7.1 розділу 7 договору передбачено, що у разі невиконання п.6.1 цього договору покупцем останній зобов'язується у безспірному порядку сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №13/2376-ТЕ-5 позивачем була здійснена поставка природного газу:

- у січні 2013 року в кількості 1569,859 тис. куб.м. на загальну суму 2055259,40 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2013 року.

- у лютому 2013 року в кількості 1303,793 тис. куб.м. на загальну суму 1706925,79 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2013 року;

- у березні 2013 року в кількості 1358,230 тис. куб.м. на загальну суму 1778194,72 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2013 року;

- у квітні 2013 року в кількості 223,877 тис. куб.м. на загальну суму 293099,77 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2013 року;

- у жовтні 2013 року в кількості 708,713 тис. куб.м. на загальну суму 927847,05 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2013 року;

- у листопаді 2013 року в кількості 908,881 тис. куб.м. на загальну суму 1189907 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2013 року;