ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2014 року Справа № 924/1063/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівЄвсікова О.О. Кролевець О.А. (доповідач у справі) Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Тех-Центр"на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2013 р. у справі № 924/1063/13 господарського суду Хмельницької областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Тех-Центр", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром-Ойл"простягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Тех-Центр" 9 357,74 грн. заборгованості за поставлений товар та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром-Ойл" 1 000,00 грн. заборгованостіза зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Тех-Центр"до1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5провизнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 24.05.2012 р.за участю представників:
ФОП ОСОБА_4: не з'явився
ТОВ "Оіл-Тех-Центр": не з'явився
ТОВ "Техпром-Ойл": не з'явився
ФОП ОСОБА_5: не з'явився
в с т а н о в и в :
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (надалі - "ФОП ОСОБА_4.") звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Тех-Центр" (надалі - "ТОВ "Оіл-Тех-Центр") про стягнення 9 357,74 грн. основного боргу, 243,30 грн. інфляційних втрат, 701,45 грн. 3% річних та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром-Ойл" (надалі - "ТОВ "Техпром-Ойл") про стягнення заборгованості в сумі 1 000,00 грн. (в редакції заяви про збільшення позовних вимог). Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Оіл-Тех-Центр" зобов'язань з оплати поставленого товару, що зумовлює застосування до спірних правовідносин норм ст. ст. 526, 610, 625, 655, 692 ЦК України. Позовні вимоги до відповідача-2 ґрунтуються на укладеному з ним договорі поруки та необхідністю застосування норм ст. ст. 553, 554 ЦК України.
В свою чергу, ТОВ "Оіл-Тех-Центр" звернулось з зустрічним позовом до ФОП ОСОБА_4 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 24.05.2012 р., укладеного між ФОП ОСОБА_4 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (надалі - "ФОП ОСОБА_5"). Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що оскаржуваний договір не відповідає умовам укладеного між відповідачами договору поставки (п. 12.3) та нормам чинного законодавства, оскільки його укладено за відсутності згоди боржника - ТОВ "Оіл-Тех-Центр".
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 03.10.2013 р., на підставі ст. 24 ГПК України, залучено до участі у справі іншого відповідача - ФОП ОСОБА_5
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.10.2013 р. (суддя Субботіна Л.О.) в задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено, визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 24.05.2012 р., укладений між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 Також суд, на підставі п. 1 ст. 83 ГПК України, визнав недійсним договір про відступлення права вимоги, укладений 06.02.2012 р. між ТОВ "Техпром-Ойл" та ФОП ОСОБА_5
Задовольняючи зустрічний позов, місцевий господарський суд виходив з того, що договори про відступлення права вимоги від 06.02.2012 р. та від 24.05.2012 р. були укладені за відсутності письмової згоди ТОВ "Оіл-Тех-Центр", як це передбачено п. 12.3 договору поставки № 15 від 18.01.2011 р., отже суперечать чинному законодавству - ч. 1 ст. 203, ст. 516 ЦК України. Відмовляючи в задоволенні первісних позовних вимог, суд зазначив, що вони є необґрунтованими з огляду на задоволення зустрічного позову про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2013 р. (судді Маціщук А.В., Бучинська Г.Б., Гулова А.Г.) рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким первісний позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Оіл-Тех-Центр" на користь ФОП ОСОБА_4 заборгованість в сумі 9 357,44 грн. та 935,77 грн. витрат на оплату послуг адвоката, в позові до ТОВ "Техпром-Ойл" відмовлено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Позиція суду апеляційної інстанції мотивована тим, що п. 12.3 договору поставки № 15 від 18.01.2011 р. сторони визначили, що жодна із сторін не має права передавати свої зобов'язання по даному договору третім особам без письмової згоди іншої сторони, тоді як при укладенні оскаржуваних договорів відступлення права вимоги від 06.02.2012 р. та від 24.05.2012 р. відбулась фактична передача права вимоги, а не зобов'язання. Задовольняючи первісний позов частково, апеляційний суд зазначив про порушення ТОВ "Оіл-Тех-Центр" своїх зобов'язань з оплати поставленого товару, що суперечить умовам укладеного договору поставки № 15 від 18.01.2011 р. та нормам ст. ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України. Що стосується позовної вимоги ФОП ОСОБА_4 про стягнення 243,30 грн. інфляційних втрат та 701,45 грн. 3% річних, викладеної в заяві про збільшення позовних вимог, то господарський суд апеляційної інстанції вказав на відсутність у місцевого господарського суду підстав для прийняття даної заяви із новою вимогою для розгляду з первісною з огляду на її подання після початку розгляду справи по суті. Відмовляючи в позові про стягнення з ТОВ "Техпром-Ойл" заборгованості в сумі 1 000,00 грн., апеляційний суд дійшов висновку про припинення поруки згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України.
Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, ТОВ "Оіл-Тех-Центр" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2013 р. як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення господарського суду Хмельницької області від 29.10.2013 р. залишити в силі.
Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією не скористались.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.01.2011 р. між ТОВ "Техпром-Ойл" (дистриб'ютор) та ТОВ "Ойл-Тех-Центр" (дилер) укладено договір поставки № 15 (надалі - "Договір поставки"), за умовами якого дистриб'ютор зобов'язався передати у власність дилера товари, а дилер зобов'язався прийняти такі товари та оплатити їх на умовах даного договору.
Повне найменування товару, його опис та характеристика, вартість за одиницю та інші параметри містяться у накладних та/або специфікації. Товар за цим договором поставляється товарними партіями, розмір яких визначається в кожному конкретному випадку згідно із замовленням на поставку товару (п. 1.3 Договору поставки).
Ціна за одиницю товару, згідно з п. 5.2 Договору поставки, зазначається у накладних та/або специфікації.
Пунктом 6.1 Договору поставки передбачено, що оплата за товар проводиться на умовах попереднього перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок дистриб'ютора. Форма оплати - безготівковий розрахунок.
Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Сервіси для юристів