Постанова ВГСУ від 02.06.2014 року у справі №5027/886/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2014 року Справа № 5027/886/2012

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Обласної комунальної установи "Лікарня швидкої медичної допомоги"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.01.2014 р. (головуючий суддя Самсін Р.І., судді Власов Ю.Л., Шаптала Є.Ю.)у справі№ 5027/886/2012 Господарського суду міста Києваза позовомОбласної комунальної установи "Лікарня швидкої медичної допомоги"доПідприємства "Регіон ОПТ" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України"пророзірвання договору та зобов'язання забрати товар,за участю представників позивачаМасловський А.І.,відповідачане з'явились;

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2013 року у справі №5027/886/2012 вимоги Обласної комунальної установи "Лікарня швидкої медичної допомоги" задоволені частково: вирішено розірвати договір про закупівлю товарів за державні кошти № 126-06 від 12.06.2012 р., укладений між сторонами, стягнути судові витрати; в іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2014 р. рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2013 р. у справі 5027/886/2012 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог про розірвання договору № 126-06 від 12.06.2012 р. про закупівлю товарів за державні кошти, укладеного між сторонами.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 526 ЦК України, ст.ст. 43, 47, 93 ГПК України та не застосовано ст. 614 ЦК України та ч. 2 ст. 205 ГК України при розгляді даного спору.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників відповідача.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача (скаржника), перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до умов укладеного між сторонами 12.06.2012 р. договору № 126-06 про закупівлю товарів за державні кошти, продавець (відповідач у справі) зобов'язувався протягом 2012 року поставити покупцеві товари, зазначені в специфікації, що додається до даного договору та є його невід'ємною частиною, а покупець прийняти і оплатити такі товари.

Строк (термін) поставки (передачі) товарів, згідно з положеннями п. 5.1 договору, передбачає поставку узгодженими партіями не більше 2-х календарних днів з моменту отримання заявки (телефоном, факсом або листом); моментом постачання вважається дата прибуття товару в місце постачання: м. Чернівці, вул. Фастівська 2.

Положеннями п. 6.2.1 договору № 126-06 від 12.06.2012 р. передбачено право покупця достроково розірвати договір у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань учасником, повідомивши про це його у строк 5 календарних днів.

Обставини неналежного невиконання відповідачем умов зазначеного договору стали підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою, в якій позивач посилався зокрема на те, що:

- товар відповідно до заявки за вих. № 855 від 19.06.2012 р., в порушення п. 5.1 договору, було поставлено в лікарню 25.06.2012 р., тобто з порушенням строку поставки, передбаченого договором;

- в порушення вимог п. 2.1 та п. 5.4 договору підприємством поставлено товар в лікарню без сертифікатів якості товару, без паспортів на товар.

Листом за вих. № 1066 від 23.07.2012 р. позивач зазначив, що 26.06.2012 р. на адресу підприємства було надіслано лист за вих. № 854, в якому йшлося про порушення істотних умов договору та про нарахування штрафних санкцій, однак, оскільки недоліки, вказані у цьому листі, не усунуто, з посиланням на п. 6.2.1 договору позивач повідомляв відповідача, що договір № 126-06 про закупівлю товарів за державні кошти від 12.06.2012 р. буде припинено з 30.07.2012 р.

Задовольняючи вимогу про розірвання укладеного між сторонами договору про закупівлю товарів за державні кошти № 126-06 від 12.06.2012 р., місцевий господарський суд в своєму рішенні від 26.12.2012 р. встановив факт порушення умов договору щодо строку поставки товару та дійшов висновку, що відповідач поставив товар без будь-яких супровідних документів про його якість.

Скасовуючи рішення місцевого суду та приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про розірвання договору, апеляційний господарський суд встановив наступне.

За заявкою позивача (лист за вих. № 855 від 19.06.2012 р.) відповідачем було підготовлено замовлення та відправлено товар через службу кур'єрської доставки "Нова пошта" 20.06.2012 р. (підтверджено товарно-транспортною накладною № 56182000907479 від 20.06.2012 р.).

Вказане замовлення було отримано покупцем 25.06.2012 р., а детальні пояснення, щодо вчинених відповідачем дій для з'ясування обставин, які призвели до несвоєчасного вручення товару, викладені у листі, що отриманий позивачем та зареєстрований за вхідним №1284 від 15.08.2012 р.

Відомості, наведені у вказаному листі, зокрема, щодо призначення лікарнею відповідальної особи (ОСОБА_5), вказання його телефону як контактної особи для отримання замовлення, та отримувача замовлення - ОСОБА_6, матеріалами справи не спростовані.

При цьому прибуття замовлення до лікарні для його вручення кур'єром відбулось 21.06.2012 р. (тобто, без порушення дводенного строку, як те визначено п. 5.1 договору), а згідно з даними відповідача повідомлення на мобільний телефон контактної особи про прибуття вантажу було відправлено 21.06.2012 р. о 08:18 ранку з мобільного телефону НОМЕР_1. Пояснення водія, який здійснював доставку вантажу за накладною № 56182000907479 від 20.06.2012 р., викладені письмово та були одним із додатків до листа, отриманого позивачем 15.08.2012 р.

З урахуванням встановлених обставин апеляційний господарський суд дійшов висновку, що саме через невжиття позивачем заходів до прийняття товару у встановлений договором строк за доставки його кур'єром служби доставки "Нова пошта" своєчасно (21.06.2012 р.) у місце визначеної поставки - лікарню, що знаходиться за адресою: вул. Фастівська, 2 у м. Чернівці, було допущено порушення строку отримання товару покупцем, що не підтверджує неналежного виконання зобов'язання з поставки продавцем.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.