Постанова ВГСУ від 02.04.2025 року у справі №645/489/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 645/489/24

провадження № 51-495км25

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Харківського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221190000322, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оріховець Сквирського району Київської області та жителя АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Фрунзенський районний суд м. Харкова вироком від 13 березня 2024 року визнав ОСОБА_6 винуватим та засудив його до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 263 КК - на строк 3 роки 6 місяців; ч. 1 ст. 263-1 цього Кодексу - на строк 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Відповідно до ч. 4 цієї статті за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань за вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 жовтня 2023 року та за цим вироком призначив ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.

За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом і корисливим мотивом, усупереч вимогам Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 662 (у редакції від 11 жовтня 2011 року), і Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 (у редакції від 29 жовтня 2020 року), придбав, зберігав та збув вогнепальну зброю і бойові припаси без передбаченого законом дозволу.

Так, ОСОБА_6 у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20 березня 2023 року, перебуваючи в лісовому масиві Київської області, у піску знайшов пістолет Макарова, який є бойовою нарізною вогнепальною зброєю - самозарядний пістолет моделі ПМ калібру 9 мм (НОМЕР_3), заводські серія та номер НОМЕР_1 , який виготовлений промисловим способом (виробництва СРСР), 1988 року виготовлення, придатний для стрільби, тобто придбав його без передбаченого законом дозволу, після чого переніс до місця свого проживання, а саме на АДРЕСА_1 , де почав зберігати без передбаченого законом дозволу.